Інтерв’ю для The Irish
Catholic
Корконіяс Мойсей ТІ
(Мойсей Корконіяс ТІ – Директор-Гуру
християнського ашраму Dhyana Vanam біля
Діндігул, Таміл-Наду, Індія).
Поль Кенан пише, що священник-єзуїт з Індії
змінює уявлення ірландців про йогу. Згадайте
слово «йога» у зв’язку з християнським ученням
і нормами, і дуже ймовірно, що в деяких
середовищах це викличе незадоволення, якщо не
відверту ворожість. Подають аргументи, що йога
має суто індуїстську основу, якої ніколи не
позбудеться, як і поклоніння чужим
богам.
Отець Мойсей хитає головою і ніяково
усміхається на запитання The Irish
Catholic. Індійський єзуїт, таміл, м’яко
відповідає: «Чому все починається від страху до
деяких християн?» Він їздить до Ірландії, щоби
заспокоїти будь-які страхи щодо практики й
доктрини йоги та технік медитації, якими
займається з 1971, коли вперше сам був
здивований ідеєю йоги й медитації в
християнському контексті.
Він пояснює: «Йога – це науковий спосіб
заспокоїти розум і гармонізувати тіло, розум і
дух. Тут немає почитання богів чи богинь, ця
практика може дуже допомагати християнській
духовності, особливо містичній християнській
теології».
Він продовжує термінами медитації: «Медитація
виходить поза всі концепції й образи, аби
знайти Бога, який не має імені й форми. Вона
піднімає вас як по драбині. І веде вас
безпосередньо до Бога. Медитація збагачує мене
як християнина, мої знання Ісуса
поглибилися».
Цю практику в Індії вивчають багато років, а о.
Мойсей тепер президент Ashram Aikiya
(асоціація понад 60 християнських ашрамів чи
місць духовних пошуків, внутрішнього очищення і
досвіду Бога). І останні десять років о. Мойсей
навчає цьому ірландських католиків. Він
говорить, що це його сьомий візит, щоб провести
ряд реколекцій по всій країні, адаптуючи йогу й
медитацію до католицького
вчення.
Традиція
Отець Мойсей окреслює реколекції: «Мета
реколекцій, ігнатіянською мовою, – звільнитися
від невпорядкованих схильностей, щоби знайти й
виконувати Божу волю. Підпорядкувати своє життя
наслідуванню Ісуса Христа, у свободі йти за Ним
в його страстях і воскресінні». Він додає, що
ця мета може бути важкою для сприйняття
багатьох людей, але християнська традиція має
способи допомогти цьому.
«Ранні отці й матері пустелі й пізніша
монастична традиція завжди намагалися «одягнути
розум Христа» чи вийти на вищий рівень
усвідомлення Христа. Всі містичні традиції
стверджують, що «усвідомлення Христа» - це
рівень, який можна осягнути, якщо вийдемо поза
рівень розуму. «Хмара незнання» чи «темна ніч
душі» - так різні містики описують цей
шлях».
Відкритість
Отець Мойсей просить бути відкритими як
учасників реколекцій, так і тих, хто вперше й
обережно слухає про медитацію йоги: «У якийсь
спосіб ми можемо загрузнути в догмах і побожних
практиках. Але, якими би важливими вони не
були, приходить час думати, ставити під сумнів
і персоналізувати їх для духовного розвитку. Ми
повинні відчинитися на наші християнські
містичні традиції, які вже багато років у
Церкві зазнають невдачі. Це відчинить нас також
на містичні традиції інших
релігій».
Для цього він розповідає власний анекдот:
«Одного разу в Індії я заснув біля статуї
танцюючого Шіви. Всю ніч я відчував, що диявол
слідкує за мною. Це була суто емоційна, а не
розумова реакція. Потім я прочитав індуїстські
вірування щодо фігури Шіви, яка не загрожує
нічиїй вірі. І з усмішкою сказав, що я вже не
боюся Шіви».
Діалог
Якщо практикування єзуїтським священником
йога-медитації для ірландців було новизною, то
в Індії, – як говорить о. Мойсей, – це
сприймалося як новий образ католицизму. Він
продовжує: «Християни Індії помалу відчинялися
на йогу і безмовні форми медитації. Католицька
Церква в Індії знана через освіту, соціальне й
медичне служіння, але не через споглядальні
практики і контеплятивний вимір; ашрами дали
можливість для інкультурації та міжрелігійного
діалогу в країні, де разом живуть індуїсти,
мусульмани й християни».
Ашрами також стали місцями міжрелігійних
реколекцій, в яких беруть участь люди різних
релігійних традицій без звинувачень у
прозелітизмі чи зраді своєї релігії. Отець
Мойсей згадує реколекції, які він проводив для
хлопців місцевого сиротинця, які належали до
різних релігій: «Вони виконували вправи йоги,
медитацію, дихальні вправи на усвідомлення,
повторювали ім’я Ісуса, Аллаха, Крішни – згідно
зі своєю релігією. Це було великим успіхом.
Міра успіху полягає ще й у факті, що багато
людей, які займаються духовною формацією в
Індії, тепер приїжджають до ашрамів, аби
отримати досвід реколекцій з медитацією йоги.
Християни в Індії помалу відчиняються на йогу й
безмовні види медитації. Сьогодні в семінаріях
і монастирях практикують споглядання і
йогу».
Він говорить: «Слово «йога» означає єдність чи
гармонію – з самим собою, з іншими людьми, з
природою і з Богом; ми, християни, можемо її
добре практикувати для покращення свого
християнського життя».
«Мені ж дай любов Твою і
благодать,
Яких мені достатньо»
(ДВ 234)
|