Медитація і мотивація  

Спершу розглянемо мотивацію при вивченні іноземної мови. Беремо два крайні випадки. Перший: людина претендує на якусь роботу чи посаду. Праця на цій посаді не вимагає знання іноземної мови, але працедавець або конкурс вимагають довідку про знання мови на якомусь там рівні. Людина повинна вивчити мову до відповідного рівня і здати тест або скласти іспит. Отож, головна мотивація – не іноземна мова сама по собі, а посада. І тому час, витрачений на вивчення мови, – це змарнований час, необхідна умова або навіть зло, бо основна увага зосереджена на отримання посади. Якщо мотивація низька, то й ефективність вивчення мови буде низькою і після отримання довідки мова швидко випарується з голови. 

Другий: людину цікавить мова сама по собі, жодної практичної користі вона не очікує. Їй приносить задоволення процес вивчення мови, вона не може відірватися від підручника, як від фейсбука, зосереджена на іноземній мові усією своєю афективною сферою. Ефективність навчання буде дуже високою. 

Тепер перенесімо це на медитацію. Найпростіша техніка медитації – це вчитися зосереджувати увагу на чорному крузі на білому аркуші. Хто дуже розсіяний, то замість круга радиться трикутник – вести очима по сторонах трикутника, втримуючи таким чином увагу. Хто ще більше розсіяний, то радиться мандала. 

Яка роль мотивація при виконанні таких вправ? Коли я розпочинав такі вправи у свої 14 років, то в моїй голові ще не було жодних релігійних переконань та установок – повна нірвана. Життя щойно розпочиналося, отож не мав жодного життєвого досвіду та пов’язаних із ним кривд та зранень. Я був повністю зосереджений на медитації зовнішньо і внутрішньо, така медитація була моєю єдиною мотивацією, моїм «все», отож ефективність була дуже високою. 

Які мотиви виконувати такі вправи може мати дорослий християнин? Бажання і мета не має жодного відношення до самих вправ, такі вправи можуть бути лише засобом осягнути чи отримати щось інше. Отож ефективність буде дуже низькою (приклад із вивченням іноземної мови). 

Тепер перенесімо вищесказане на ігнатіянські реколекції. Незначна кількість людей виконує ігнатіянський метод молитви як те, що приносить задоволення само по собі, і тому ефекти максимальні. Протилежний крайній випадок – християнин їздить на різні реколекції, відпусти, святі прощі, вступає в різні побожні спільноти, бігає по різних богомільнях та духовних отцях так, як безнадійно хворий бігає по лікарях, екстрасенсах та ворожках (любить Бога усією думкою, силою… шукає Бога і Божу волю в своєму житті). Яка ефективність такої ігнатіянської медитації?