ДРУГА ЧАСТИНА  

ПСИХОФІЗИЧНА ПРОЗОРІСТЬ 

IV. ОСНОВНІ ПЕРЕКОНАННЯ 

Зі здивуванням і великою радістю я відразу відкрив, що ГМС – це найпотужніший спосіб витягнути на поверхню найважливіший зміст, який недоступний розумові, зачиненому й похованому під тисячами поверхневих думок, які приходять ззовні. День за днем багато цього змісту мені відкривалося з такою достовірністю та радістю, що медитацію неможливо було зупинити. Поступово я змінював багато речей у моєму житті, які помилково вважав «постійними» та стабільними – такі як робота і родинні стосунки. Практично змінився стиль мого життя, який моє невігластво дозволило іншим збудувати в мені. 

МУДРЕЦЬ І ЖЕБРАК 

У поемі «Жертовні пісні» Тагор в першій особі представляє жебрака, який зустрічається з мудрим царем. Побачивши царя, жебрак подумав, що коли той зійде зі своєї золотої карети, то підійде до нього, щоб дати йому милостиню. І справді, цар зупиняється і підходить до нього. Але з великим здивуванням чує, як цар його запитує: «Будь ласка, чи можеш мені щось дати?» У великому замішанні жебрак дістає зі своєї торби зерно пшениці і подає мудрому цареві. Ввечері, коли всі жебраки міста підраховують зібрану милостиню, витрушуючи свої торби, наш жебрак також витрушує свою торбу і серед дрібних дарів знаходить чудове блискуче золоте зерно. І визнає: «Тоді я гірко заплакав, бо не мав відваги віддати тобі самого себе!» Це ніби віддзеркалення нашої притчі-порадника: золота зірка, центр нашого Буття, могла би сяяти в серці людини, несвідомої самої себе, яка все життя випрошує якісь дрібниці поза собою. Відкриття втраченої чи незнаної ідентичності – це універсальне розуміння, яке залишило сліди і в західній літературі – від античного Гімну перлині [1] до Пігмаліона Бернарда Шоу, з якого Джордж К’юко зняв фільм My Fair Lady, а у випадку відкриття ідентичності юними – Маленький принц і Олівер Твіст, які добре відомі як у дитячій літературі, так і в кінематографі. 

У стані першої сплячої свідомості люди живуть, ототожнюючись зі своєї фальшивою ідентичністю, підтвердженою вічним зовнішнім жебранням, не усвідомлюючи справжній внутрішній скарб. Я хотів би запобігти сльозам жебрака в останній фазі оповідання. Хотів би допомагати йому в радісному і дивовижному пробудженні. 

ОСНОВНІ ПЕРЕКОНАННЯ 

Маленькі психічні, емоційні й інші «я» гіпнотизують людину й переконують бути тим, ким вона не є. 

Людина від народження росте і формує себе на образ психічних обумовлень і емоційних та почуттєвих течій, які отримала в родині, в культурі й у домінуючій моді. У такий спосіб, зростаючи, щораз більше формує своє «его» на подобу цих образів. «Его» - це головне фальшиве «я», яке підживлюється і функціонує завдяки допомозі маленьких слуг, особливо почуттів і розуму. «Его» також може змінювати свій стан і форму – в залежності від криз і від подій у главах свого життя. Ти вважаєш себе «его», так як людина, яка просила милостиню при дорозі, вважала себе вбогим жебраком. І тому ми називатимемо ці психічні та емоційні маніпуляції, основну поживу, яка підтримує життя «его», «основними переконаннями» (ОП). 

Якщо зустрічаємо людину, яка повністю у чомусь переконана, то, мабуть, не буде жодної користі, щоб запрошувати її думати й шукати, чи її переконання справжні чи ні, вона в цьому переконана, і все. Мулла Насреддін, божевільний мудрець, створений суфіями, щоб розбити психічний склероз і відкрити нові виміри сприйняття, одного дня сидів у суді, щоб судити між позивачем і звинувачуваним. Мулла говорить до позивача: «Говори ти!». Він говорить: «Цей чоловік злодій!» і вказує на нього пальцем. «Він непомітно пробрався на мій город і вкрав мої помідори – плід моєї праці». Насреддін без найменших сумнівів говорить: «Ти правий!» Потім повертається до звинувачуваного і говорить: «Тепер говори ти!» Той роздратовано вибухає: «Це груба брехня! Цей чоловік, який живе біля мене, багато разів оббріхував і ганьбив мене перед сусідами, вигадував брехливі історії, щоб дискредитувати мене та бути вищим за мене, публічно принижує мене та мою родину!» Насреддін знову без найменших сумнівів говорить: «Ти правий!» Але за спиною Насреддіна стяла його дружина, яка прийшла разом з ним з цікавості й щоби якось проявити себе. Отож вона звернулася до чоловіка: «Але що ти говориш? Якщо перший правий, то другий не правий, а якщо другий правий, то перший не правий!» Насреддін незворушно відповідає дружині: «Ти також права!» 

З основними переконаннями діється так само. Марно намагатися людину, яка абсолютно переконана в своїй правоті, вивести з психічного гіпнозу. 

Найгіршим в ОП, як я говорив на початку, є те, що вони провокують фальшивий образ, з яким ми ідентифікуємося: «Я є цим образом» (его). Існує безмежна кількість можливих «его», які спричинюють в нас фальшиву ідентичність. Я тут подам просто і спрощено, майже карикатурно, маленьку галерею найбільш поширених з них. Вони також можуть з’являтися один за одним у різних главах твого життя. Всі викликають однаковий ефект у твоєму житті: переконують тебе, що ти вже детермінований до чогось, і у такий спосіб віддаляють тебе від твого справжнього Буття. Маленькі «я-его» пропонують нам як внутрішнє бачення (я є такий), так і зовнішнє (світ є такий). Можемо сказати, що існують також слуги й союзники маленького розумового і емоційного «я», але в дійсності вони – тільки їх відтінки, які проявляють ці два колаборанти і кристалізують у виді фальшивих образів. Вони створюють патологічні альянси між усіма маленькими «я», щоби захищати свою владу й не втратити контроль над нашим домом. Природно, що маленькі «я» є також фахівцями у руйнуванні нашої самооцінки й самооцінки інших. Слідуючи плану, потрібно в нашому домі навести лад і чистоту, отож спочатку потрібно ідентифікувати ці перешкоди, а потім перетворити їх на корисних співпрацівників. 

УЗАГАЛЬНЮВАЧ (generalizador) 

Це маленьке «его» дуже здібне в мистецтві узагальнення. Його улюблені вислови: «Я ніколи…»; «неможливо, щоб…»; «завжди буде…». 

Узагальнювач навчився з одного факту висновувати загальний принцип. В школі вчитель малювання сказав тобі, що ти не маєш таланту малювати аквареллю. Це пробудило в тобі маленького узагальнювача, який судження вчителя підняв до загального принципу: «Ти ніколи не станеш художником, не маєш таланту до мистецтва». І переконав тебе, що мистецтво не має до тебе жодного відношення. 

РАДИКАЛ (polarizador), людина, яка висловлює крайні судження 

Цей руйнівник реальності має радикальне мислення (pensamiento polarizante) в крайнощах, тобто сприймає людей, події та будь-яку дійсність у крайніх термінах. У нього немає недомовленостей; він переконаний, що в житті немає якихось нюансів. Люди бувають чудові чи жахливі, смішні чи нудні. Якщо його знайомий захворіє, то він відразу його таврує як «здохляка». Якщо хтось погано водить автомобіль, але має інші добрі якості, то для поляризатора він завжди буде нещастям. 

З досвіду знаємо, що небагато речей є цілком крайніми та абсолютними, і ріст зрілості означає добачати сірі відтінки між протилежними полюсами. Добре би було поляризатора часом запитати: «Скільки разів це з тобою траплялося? Ти повністю впевнений, що це саме так?» (Але можливо, що так і є!) 

ФІЛЬТРУВАЛЬНИК (El especialista en filtros) 

Є люди, які сприймають життя через певні й конкретні фільтри. Тоді все проходить через фільтр і приймає загальний колір. Уявний хворий Мольєра – типовий приклад сприйняття себе через фільтр уявної хвороби. Часом маленька деталь, виділена з великої гами обставин, запускає фільтр, який надає колір усьому досвіду. Може пам’ятаєш чудову вечірку, коли ти приготував пасту, яка всім сподобалася, але коли всі розійшлися, то твій брат підійшов і сказав тобі, що зупа пересолена… Якщо цієї ночі чи у якийсь із наступних днів ти згадав вечірку й виникла думка, що вона була помилкою (тільки через маленьку деталь пересоленої зупи), то спрацював фільтр!

ОБЗИВАЧ, ТВОРЕЦЬ ЯРЛИКІВ (EL FABRICANTE DE ETIQUETAS) 

Його спеціальність – приклеювати собі та іншим «переконливі» ярлики. Пам’ятаю, як одна вчителька на початку навчального року сказала нам: «Будь-ласка, не приклеюйте ярликів своїм товаришам, з якими ви щойно познайомилися!» Обзивач подібний до узагальнювала, але тут ми маємо справу більше з іменами, ніж з принципами. Підлітки радіють, даючи прізвиська своїм вчителям. У чатах Інтернету вже дуже багато того, що називається nick. Це також само-ярлики, які не сприймаються дуже серйозно, хоча іноді вони бувають помпезними, оскільки зазвичай їх вішає молодь та підлітки (Бен Ладен, Буш, Шакіра, Людина-павук, Супермен... та інші, які краще не називати). Якщо сам індивід серйозна приклеює собі ярлик, то авто-образ приймає якусь рису, навішану табличку, і основне переконання підсилюється і запечатується цим ярликом (я егоїст, невротик, скептик, я нічого не вартий…) 

Часом батьки провокують в дітей такі образи, коли взаємно звинувачують одне одного: «Ти такий впертий як твій тато» чи «ти така дурна як твоя мама». Але коли йдеться про щось позитивне, то один із батьків привласнює собі ярлик, славно озвучуючи: «Якщо говорити щиро, то розум ти взяв з генами свого батька…» 

ЯСНОВИДЕЦЬ (El clarividente) 

Це той, хто «читає» погані думки про себе в головах інших людей. Ясновидець повністю переконаний, що хтось «сказав це чи те, бо вважає, що я не в темі», або «так на мене подивився, бо вважає мене сором’язливою», або «оскільки він інтелектуал, то вважає, що мені дуже важко його зрозуміти». Ясновидець не в змозі адекватно оцінити ставлення інших людей до себе, бо пропускає їх через негативне бачення себе самого. 

МАЛЕНЬКИЙ «ЗМУШУВАЧ» (El pequeño «debería») 

Він переконаний, що має бути тим, ким він не є. Він близнюк перфекціоніста: «Я повинен більше вірити в свої сили», «я повинен почуватися вільніше з цією особою», «я повинен отримувати кращі оцінки»… У такий спосіб усе стає правилом: соціальним, трудовим, економічним, моральним, релігійним. Усе є обов’язком. 

Найпоширеніше відчуття у суспільних стосунках: «Я не доріс до цього». Очевидно, що з такими відчуттями й думками самооцінка й особисті якості зазнають поразку. Близьким родичем маленького «змушувача» є той, хто постійно порівнює себе з іншими. У цьому випадку батьки також можуть допомагати маленькому «змушувачу» зростати. У сім’ях з кількома дітьми часто можна почути: «Ти мусиш вчитися так як твоя старша сестра»; або якщо йдеться про старшу сестру: «Ти повинна давати добрий приклад меншим братам». 

ОБВИНУВАЧ ( El acusador) 

Обвинувач делікатно викликає в людині почуття провини. Обвинувач – жорстокий мораліст. Він викликає скрупули, потребу постійно вибачатися, почуття провини за щось, у чому людина, по суті не бачить вини. Він змушує тебе відчувати провину за твій зовнішній вигляд, за погіршення здоров’я, за поганий настрій твого начальника на роботі й за сотні інших речей. Одного разу мій не зовсім молодий товариш сказав мені: «Все життя я прожив з Торквемадою [інквізитором] в мені». Часом ти відчуваєш брак об’єктивності й нерозумність у закидах обвинувача, але нічого не можеш вдіяти, бо він сидить у тобі. 

ВПРАВА 

Основні переконання

Перед тим, як подати вправу, мета якої – позитивно змінити наші основні негативні переконання, варто дати коротке пояснення. Може з’явитися таке запитання, створене нашим маленьким психічним «я»: «Чи в остаточному розрахунку, змінюючи знак наших основних переконань, ми не робимо в собі якусь ментальну маніпуляцію? Що більше, трансформуючи наше основне негативне переконання в позитивне, чи не змінюємо альянс маленьких «я» іншими маленькими «я»?» 

Відповідь проста. У домі безлад, нагальною потребою є навести елементарний порядок, тобто усунути основні перешкоди, щоби спокійно і впорядковано дійти до останнього етапу: справжньої глибокої медитації. Пізніше відпаде потреба вдаватися до цих психічних і емоційних «хитрощів», оскільки друга свідомість (пробуджений управитель) буде в нас майже звичним станом. І тому вправа, яку ми пропонуємо, створить умови для наведення у нашому домі повного і гармонійного порядку. 

1. ВІДКРИТТЯ ОСНОВНИХ НЕГАТИВНИХ ПЕРЕКОНАНЬ 

• Розслабся за допомогою першого чи другого рівня обнулення і постав біля себе розгорнутий щоденник. Перечитуючи свої «глави життя» і перебуваючи в стані нейтрального спостерігача, задайся питанням, які в актуальному періоді життя (остання глава) твої переконання щодо таких справ: 

- Стосунки з людьми. 

- Особисте зростання. 

- Бог. 

- Моє життя. 

• Коротко і тверезо записуй зміст відповідей, які приходять спонтанно. 

Потім уважно перечитай написане – чи є там ознаки якогось основного негативного переконання, яке тримає тебе в сплячому стані й ідентифікує тебе з якимось видом «его». Затримайся на якийсь час, щоб ясно і чітко виразити негативне переконання, яке ти відкрив, до прикладу, якщо ти поставив питання про те, що думаєш і відчуваєш про життя, то можеш отримати негативну відповідь такого виду: «Життя – це постійна боротьба». Якщо йдеться про стосунки, то: «Люди егоїстичні та жадні, жінки народжені, щоб страждати». Якщо питання стосувалося особистого розвитку: «Мені ніколи не щастило…» Усвідом, який негативний образ про себе і свою зовнішню дійсність найчастіше виникав у твоєму житті. 

2. ТРАНСФОРМАЦІЯ ОСНОВНИХ НЕГАТИВНИХ ПЕРЕКОНАНЬ 

• Запитай себе, як би ти хотів трансформувати своє основне негативне переконання в повсякденному житті у зовсім протилежне до такої міри, щоб рішуче йти позитивним шляхом і в гармонії зі своїм домом і своїми маленькими «я». Коротко запиши своє трансформоване основне переконання, до прикладу, замість «Життя наповнене стражданнями» напиши «Життя – це чудова пригода»; замість «Моє дитинство було нещасним» напиши «Моє дитинство багато чому мене навчило!» 

• Переконайся, чи твоє нове основне переконання відповідає дійсності, до прикладу, навіть якщо ти страждав у дитинстві, то чи не розбігається з дійсністю твердження: «Моє дитинство багато чому мене навчило!» 

• Трансформоване основне переконання ніколи не може мати негативних тверджень. Замість «Я не боюся» краще написати «Я хоробрий»; замість «Я не провалю екзамен» краще написати «Я добре здам екзамен». 

• Написати в теперішньому часі зміст основного переконання: замість «Із сьогоднішнього дня усміхатимуся всім» краще написати «Я – усміхнена людина». 

• Спробуй пов’язати основним переконання з образом самого себе, який візуально виражає зміст твого твердження. 

N.B. Трансформоване основне переконання все одно доведеться доповнити формулою, яку щодня промовляємо в медитації. Але про це в наступному розділі. 

Запитання 

1. У цей період життя я не маю жодних основних переконань. Чому в мені все перебуває в постійному русі, все коливається – думки, емоції тощо? Де мені шукати основні переконання? І чи їх взагалі потрібно шукати? 

Не є так, що всі повинні зусиллями шукати в собі основні переконання. Блаженні, які їх не мають. Але твоє питання мене трохи здивувало: якщо твоє маленьке «я» постійно змінюється, то чи це не означає, що воно хоче тебе переконати, що ти саме такий? Чи трохи стабільності не піде тобі на користь? 

2. Чи можна медитувати під час депресії? 

Часом маленькі «я» так вкоренилися і заволоділи домом, що одних вправ недостатньо, щоб їх трансформувати чи змусити зникнути. Це стан депресії. У такому випадку потрібний фахівець і відповідна терапія. І тому ми не рекомендуємо людям, які проходять психічну терапію чи мають поважні психічні розлади чи хвороби, брати участь у курсах ГМС. Бо у таких випадках вони не настільки вільні й сприйнятливі до навчання і практикування ГМС. Спочатку повинні пройти відповідне лікування, усунути розлади, а потім брати участь у курсі. 

3. Частина наших основних негативних переконань пов’язана з минулим і перебуває під впливом минулого, під впливом пам’яті… Чи існує маленьке «я» пам’яті? Як його модифікувати, коли воно «коле» зсередини? Особливо в моменти мовчання з дуже негативними думками та переконаннями? 

Мета вправи – трансформація основного переконання. Але в наступному розділі ми побачимо дві умови, необхідні для того, щоб відбулася трансформація: щире бажання трансформації і віра в дієвість вправи. З другого боку, перша частина шляху ГМС спрямована на зцілення і звільнення конфліктних зон нашого внутрішнього дому. Це робиться через пробудження зі сну управителя, розототожнення його з маленьких «я» і з «его», з яким він ототожнюється. Пізніше подамо потрібні вправи. 

4. Я шукаю в людях симфонію, а знаходжу какофонію. Як таку ситуацію можна змінити з негативної на позитивну? 

Ми не можемо змінити інших. Можемо змінити щось у собі. Попробуй трансформувати своє маленьке «я», яке переконане, що какофонія в людях – це звичайна річ. Спробуй почистити свій фільтр, і какофонія помалу зміниться у симфонію.

5. Як зрозуміти, чи докори сумління – це плід пробудженої свідомості чи релігійних почуттів, вихованих на концепції гріха? Чи завжди все залежить від управителя? 

По суті, управитель у таких випадках завжди відіграє основну роль, але твій досвід також залежатиме від того, зазнав ти справжню любов чи ні. Скрупульозне і хворе почуття провини егоїстично спрямоване до тебе самого і до п’єдесталу, з якого ти впав. Натомість у справжньому покаянні немає нічого егоїстичного. Вона народжується із щирої любові до скривдженого. Коли твій управитель пробудиться, то ці два аспекти можеш зрозуміти тільки з власного досвіду.

6. Хтось сказав, що серце має рації, яких розум не знає. Так є, і останнім часом зі мною часто трапляється, що відчуваю великий конфлікт між розумом і серцем щодо вибору, який я повинна зробити. Розум і серце мають свої рації, але різні. Я заблокована в цьому вузлі й не можу його розплутати й вийти з цього виру. Дуже сильно болить… Що мені порадите в цьому випадку? Чи причина в тому, що управитель спить? 

Так. Якщо управитель спить, то слуги намагаються захопити владу і дуже часто конфліктують. Пробуй гармонійно трансформувати конфлікт між розумом і серцем. Попробуй, до прикладу, знайти фразу, яка би виражала зміст цієї гармонії між розумом і серцем. В наступній вправі покажемо, як використовувати цю фразу.