2. Фундамент Духовних Вправ  

В стислому сенсі Духовні Вправи св. Ігнатія починаються розпізнаванням так званого Фундаменту, «умови перші і підставові»» (ДВ 23) людського життя: 

«Людина для того є створена, щоб Бога, Господа нашого хвалити, поважати і Йому служити, а через це спасати свою душу. Інші зрештою речі на обличчі землі створені для людини і для того щоб їй допомагати в досягненні мети, для якої людина є створена. 

З цього виникає, що людина має користь з цих речей в повному обсязі, в якому вони їй допомагають до її мети, знов таки в повному обсязі повиненна від них звільнятись, в якому вони є для неї перешкодою до мети. 

І тому треба нам стати людьми байдужими (вільними) по відношенню до всіх речей, які створені.(...) Треба прагнути і вибирати тільки те, що нам більше допомагає дійти до мети, для якої ми є створені». (ДВ 23) 

Цей зв'язаний, простий, зрозумілий і логічний текст Фундаменту Вправ, який переживається в атмосфері повної тиші і зосередження на молитві, часто робить велике враження на тих, хто переживає ці реколекції. Багато людей переживає глибокий подив правдою життя і кінцевою метою людини. Реколектант усвідомлює собі також, що те, що у Фундаменті є таке ясне, логічне і звичайне, в контексті життя, в щоденних особистих рішеннях і виборах, насправді є дуже важким з погляду на брак свободи, яку св. Ігнатій називає «байдужістю» в стосунку до інших створінь, тобто до всього, що не є Богом. 

Фундамент Духовних Вправ, всупереч сподіванням, не є по-перше збіркою вимагань, поставлених Богом для людини, але показує широкий погляд на людське життя, в якому є вписане щастя людини. Знаходить їх людина-творіння тільки тоді, коли відкриває і приймає найглибші правди сотворіння і відкуплення: Любов свого Творця. Найбільше прославляє Бога, шанує Його і служить Йому людина, яка живе Його любов'ю. Безкінечна та «інтимна любов Бога до людини є найглибшим фундаментом всіх існувань людини в цілковитій їх різноманітності. Любов ця не є наказова як серійна продукція предметів, але є віддаванням самого Бога людині. Цей дар пожертвований кожній людині в її неповторності. 

Медитації Фундаменту відкривають також реколектантові його брак повної свободи. Виявляється він в сконцентрованості на собі самому, в залежності від багатьох негативних звичок, в переживанні страхів і образ. Реколектант, роздумуючи над Фундаментом, ясно бачить, що брак «байдужості» робить його неспроможним до віддавання себе тільки Богові і пошуку його слави, пошани і служіння Йому «всім своїм серцем, усією своєю душею, всією думкою своєю» (Мт 22,37) 

Переживаючи реколекції, люди часто реагують дуже живо на риси, що показують зневолення людини власними страхами. Саме слово «страх», навіть якщо воно звучить випадково в конференціях або також в індивідуальній розмові, притягує увагу і стає деколи вершиною повного усвідомлення собі особистих пережитих загроз і сумнівів, джерелом яких найчастіше не є явні загрози, але передусім страшні постави що тривають напротязі всієї історії життя. В такій ситуації Фундамент сприймається є як виклик протидіяти суб'єктивним пережитим загрозам, які утруднюють або просто унеможливлюють звичайне відданя Богу слави, пошани і служіння Йому. 

Байдужість - внутрішня свобода, про яку говорить з натиском св. Ігнатій, не є банальним браком заангажованості в земну щоденність або втечею у вибірково сприйняту духовність. Карл Ранер говорить, що «байдужість є набиранням властивої дистанції, яка дає людині об'єктивний погляд на прийняття рішення. Ми повинні вибирати і вирішувати, але як паломники, які на землі не можуть ніколи задовільнитись один раз і назавжди. Паломники повинні сприймати всі речі як проминаючі, не приписуючи їм великого значення». Звичайно, що так зрозуміла «байдужість» вимагає від людини підстави великої внутрішньої заангажованості і духовної активності. 

Саме прагнення або найменьше прагнення, щоб ставити супротив власним зневоленням, а також прагнення відданням себе Богу, робить людину здібною до входу в основний сенс першої частини Вправ: в медитацію про гріх людини а також про милосердя об'явлене в Ісусі Розп'ятому.