На основі статті:

Krzysztof Osuch SJ, „Bóg tak wysoko cię ceni. Rozważania na niełatwe tematy”  

Боже слово в струмені подиху 

Представляю простий і близький мені спосіб молитви. Хто знає «Духовні Вправи» св. Ігнатія Лойоли, легко знайде схожість з другим і третім способами молитви. 

« Другий спосіб здійснення молитви полягає у наступному. Стоячи навколішках або сидячи, залежно від того, яке положення вважається зручнішим і побожнішим, та заплющивши очі або спрямувавши погляд в одну точку, промовити слово "Отче" і розмірковувати над цим словом стільки часу, скільки потрібно для того, щоб осягнути властиві йому значення та порівняння, відчуття та втіху. Так само слід чинити з кожним словом із "Отче наш" чи іншої молитви, для здійснення якої оберемо цей спосіб. 

Третій спосіб здійснення молитви полягає у промовлянні молитви відповідно до ритму дихання. Слід дотримуватися тієї ж додаткової вказівки, яку застосовано у першому і другому способах. Молитва приготування – та ж, що й у другому способі. Третій спосіб здійснення молитви полягає у наступному: молитися треба подумки відповідно до ритму дихання; слова "Отче наш" чи якоїсь іншої молитви промовляємо по одному між двома вдиханнями, особливу увагу звертаючи в цей час чи то на значення слова, чи на особу, до якої звертаємося, чи на свою нікчемність, чи на різницю між величчю тієї особи та власною нікчемністю. У такий спосіб і згідно з таким правилом слід прочитати "Отче наш"; інші ж молитви – "Богородице Діво", "Душе Христова", "Вірую", "Радуйся, Царице" – промовити як звичайно». 

У новому способі молитви, що базується на двох ігнатіанських способах молитви, відрізняємо п’ять етапів, кроків, дій. Розпочинаємо або від самопізнання або від читання Святого Письма. 

1. Самопізнання, заглиблення, інсайт в себе самого: усвідомлення того, що в даний момент важливе для мене. Розслаблююсь, заспокоююсь і усвідомлюю свою ситуацію. Заглиблююсь у себе, щоб зрозуміти, що для мене важливо тепер. Що переживаю найбільш інтенсивно? Щоб відповісти на це питання, необхідно розмірковувати над змістом своїх почуттів. Наші почуття мають різний зміст і «колір». Одні приємні, інші неприємні, одні радують, інші пригнічують. Одні почуття тимчасові, інші – тривалі. 

Приглядаючись до себе і до своїх почуттів, усвідомлюю, що сьогодні мене вразив неуспіх у якійсь справі, кривда, конфлікт з конкретною особою або конфлікт суперечних бажань. 

У цьому моменті можу витягнути з себе приховані і подавлені почуття, але вони постійно пригнітають мене. Це можуть бути наслідки несприйняття когось або кимось, почуття комплексу неповноцінності, страх, тривога або почуття провини. 

Читати уважно Святе Письмо 

Часом важко розпочати таку молитву з самопізнання, з усвідомлення своїх почуттів. Можу бути дуже розсіяним, відчувати пустку, бути дезорієнтованим у своїх почуттях. Тоді починаю читати Святе Письмо. Боже слово торкне щось важливе у мені. 

Щось мене втішить, а щось заболить. Читання Святого Письма допоможе мені за якийсь час ввійти в контакт зі своєю проблемою, болем, раною чи гріхом. Може бути, що Святе Письмо наповнить мене радістю, спокоєм, бажанням прославляти Бога. Наприклад, оповідання про паралітика чи глухонімого відкриє мені мої духовні проблеми в стосунках з Богом і ближніми… 

2. Виразити свої почуття Богові. Шукаю слова і речення, які точно і лаконічно виражають мій психічно-духовний стан. 

В псалмах описаний увесь основний досвід людини на шляху до Бога. У псалмах можу знайти опис свого психічно-духовного стану. 

Практично: в біблейському описі зцілення сліпого бачу свій духовний стан – свою духовну сліпоту, і тому прошу Богу про духовне зцілення – хочу бачити. Якщо відчуваю сумніви у вірі, то молюся – вірю, Господи, допоможи моєму невірству. Якщо відчуваю самотність, то молюся – якщо мене залишить батько і матір, то Бог мене притулить (Пс. 27, 10). 

3. Звертаю увагу на дихання – вдихаю і видихаю повітря, свідомо зосереджуючись на процесі дихання, спонтанно поглиблюю дихання. 

4. Повторюю речення молитви ритмічно з диханням. Деякий час зосереджуюсь на диханні, щоб вибрати відповідну ритмічність молитви, тобто частину слів промовляю при вдиханні, частину при видиханні. 

5. Систематична і тривала молитва змінює мої внутрішні відчуття, змінює мій внутрішній стан. Глибоке входження в таку молитву – це зустріч обмеженої дійсності мого серця з безмежною дійсністю Бога.