5. Дихати
Богом: розмова без слів
Бог
багатий в милосердя
І. Дихати Богом: розмова без
слів
1. Делікатно вдихай і видихай
повітря. Зосередься на носі. Повітря входить і
виходить.
2. Зосередься на собі самому. На
„Я”, яке дихає. Зауваж, що „Я”, то не те саме, що дихання.
Можеш собі сказати: „Моє дихання не є мною”.
3. Повітря переповнене Божою
присутністю. Вдихай Бога, так як вдихаєш повітря. Попробуй
виразити прагнення і голод Бога.
4. Збуди прагнення, щоб Бог тебе
очистив, так як повітря очищає кров.
5. Глибоко вдихай повітря і
наповнюйся Божою добротою.
6. Видихаючи повітря, виражай
жаль за гріхи і занедбання. Попробуй виразити прагнення віддати
себе Богові.
Наше прагнення Бога є актом
любові.
Такі вправи разом з актами скрухи
і жалю очищають нас, в залежності від нашої віри і Божої
благодаті.
Відчуття своєї гріховності разом
з відчуттям Божої любові є досвідом визволення.
Справжнє пізнання гріховності є
даром Святого Духа, і не повинно породжувати пригнічення. Це
усвідомлення веде нас до поєднання з Богом і до певності, що ми
відчуваємо себе очищеними любов’ю Бога в Ісусі Христі. Те, що
Бог показує нам наш гріх, є знаком, що хоче нас
вилікувати.
ІІ. Бог багатий в
милосердя
1. Маємо Заступника –
Христа. 1 Ів. 2, 1-2: „Діточки мої, це пишу я до вас,
щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо
Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він
ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за
гріхи всього світу”.
2. Загублена і віднайдена вівця.
Лк. 15, 3-7: „А Він їм розповів оцю притчу, говорячи: Котрий
з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не
покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде
шукати загинулої, аж поки не знайде її? А знайшовши, кладе на
рамена свої та радіє. І, прийшовши додому, скликає він друзів і
сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю
свою тую загублену. Говорю вам, що так само на небі радітимуть
більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і
дев'ятьох праведників, що не потребують
покаяння!...”
3. Ісус є Добрим Пастирем. Ів.
10, 11.14.17: „Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя
власне за вівці. Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене
знають. Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю,
щоб ізнову прийняти його”
4. Нове серце. Єз. 36, 25-26:
„І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших
нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. І дам вам нове
серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з
вашого тіла, і дам вам серце із плоті”
5. Залишіть стару людину. Еф.
4, 22-24: „щоб відкинути, за першим поступованням, старого
чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, та
відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового
чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості
правди”
Одна вівця знайшла в огорожі діру
і втекла, задоволена з того, що нарешті вільна як птах. Вівця
довго блукала і загубила дорогу. Раптом зауважила, що за нею
біжить вовк. Пастух прибіг вчасно і врятував її. Незважаючи на
поради друзів, які казали йому закрити діру, він говорив:
„Треба дати їй почуття свободи”.
У стіп розп’ятого Христа спитаю
себе разом з св. Ігнатієм:
Що я зробив для
Христа?
Що я роблю для Христа?
Що я зроблю для
Христа?


|