5. Дихати Богом: розмова без слів

Бог багатий в милосердя

І. Дихати Богом: розмова без слів

1. Делікатно вдихай і видихай повітря. Зосередься на носі. Повітря входить і виходить.

2. Зосередься на собі самому. На „Я”, яке дихає. Зауваж, що „Я”, то не те саме, що дихання. Можеш собі сказати: „Моє дихання не є мною”.

3. Повітря переповнене Божою присутністю. Вдихай Бога, так як вдихаєш повітря. Попробуй виразити прагнення і голод Бога.

4. Збуди прагнення, щоб Бог тебе очистив, так як повітря очищає кров.

5. Глибоко вдихай повітря і наповнюйся Божою добротою.

6. Видихаючи повітря, виражай жаль за гріхи і занедбання. Попробуй виразити прагнення віддати себе Богові.

Наше прагнення Бога є актом любові.

Такі вправи разом з актами скрухи і жалю очищають нас, в залежності від нашої віри і Божої благодаті.

Відчуття своєї гріховності разом з відчуттям Божої любові є досвідом визволення.

Справжнє пізнання гріховності є даром Святого Духа, і не повинно породжувати пригнічення. Це усвідомлення веде нас до поєднання з Богом і до певності, що ми відчуваємо себе очищеними любов’ю Бога в Ісусі Христі. Те, що Бог показує нам наш гріх, є знаком, що хоче нас вилікувати.

ІІ. Бог багатий в милосердя

1. Маємо Заступника – Христа. 1 Ів. 2, 1-2: „Діточки мої, це пишу я до вас, щоб ви не грішили! А коли хто згрішить, то маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного. Він ублагання за наші гріхи, і не тільки за наші, але й за гріхи всього світу”.

2. Загублена і віднайдена вівця. Лк. 15, 3-7: „А Він їм розповів оцю притчу, говорячи: Котрий з вас чоловік, мавши сотню овець і загубивши одну з них, не покине в пустині тих дев'ятидесяти й дев'яти, та й не піде шукати загинулої, аж поки не знайде її? А знайшовши, кладе на рамена свої та радіє. І, прийшовши додому, скликає він друзів і сусідів, та й каже до них: Радійте зо мною, бо знайшов я вівцю свою тую загублену. Говорю вам, що так само на небі радітимуть більш за одного грішника, що кається, аніж за дев'ятдесятьох і дев'ятьох праведників, що не потребують покаяння!...”

3. Ісус є Добрим Пастирем. Ів. 10, 11.14.17: „Я Пастир Добрий! Пастир добрий кладе життя власне за вівці. Я Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають. Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізнову прийняти його”

4. Нове серце. Єз. 36, 25-26: „І покроплю вас чистою водою, і станете чисті; зо всіх ваших нечистот і зо всіх ваших бовванів очищу вас. І дам вам нове серце, і нового духа дам у ваше нутро, і викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті”

5. Залишіть стару людину. Еф. 4, 22-24: „щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях, та відновлятися духом вашого розуму, і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди”

Одна вівця знайшла в огорожі діру і втекла, задоволена з того, що нарешті вільна як птах. Вівця довго блукала і загубила дорогу. Раптом зауважила, що за нею біжить вовк. Пастух прибіг вчасно і врятував її. Незважаючи на поради друзів, які казали йому закрити діру, він говорив: „Треба дати їй почуття свободи”.

У стіп розп’ятого Христа спитаю себе разом з св. Ігнатієм:

Що я зробив для Христа?

Що я роблю для Христа?

Що я зроблю для Христа?