3. ДОВІРЛИВЕ СЕРЦЕ
Пс. 31, 15-17: "15. А я на тебе, Господи,
вповаю; кажу: 'Ти єси Бог мій!' 16. В руках у тебе моя
доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх. 17.
Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в
твоїм милосерді!"
Пс. 33, 22: "Нехай твоя ласка, Господи, буде
над нами, бо ми надіємось на тебе".
Пс. 71, 5-6: "5. Бо ти моя надія, Господи, -
Господь моє уповання від юности моєї. 6. На тебе
покладався я від материнського лона; вже від утроби
матері моєї ти - мій покровитель: ти - моя хвала
завжди!"
Пізнавши, що повноту життя можна осягнути
тільки з Богом, Ігнатій зрозумів, що Бог провадить його
крок за кроком, як учитель учня.
Ігнатій став здоровий і вирішив поїхати на
прощу до Єрусалиму. Він одягнув на себе одяг жебрака і
розпочав нелегку мандрівку. Накінець дійшов до Риму.
"Там всі, які з
ним розмовляли, бачачи, що він не має грошей на подорож
до Єрусалиму, почали його відраджувати. Говорили, що без
грошей його не візьмуть на корабель. Але його душа була
певна, і він не сумнівався, що потрапить в Єрусалим.
Отримавши благословення папи Адріана VI, він вирушив до
Венеції. Мав при собі 6 дукатів. Взяв їх, щоб
переправитися через море. Але на третій день подорожі
почав відчувати, що піддався недовірі, яка його
опанувала. Отож жалів, що прийняв ці гроші, і тому роздав
їх бідним" (А. 40). Його взяли на корабель без
грошей.
Задаймо собі питання: наскільки я довіряюся
Богові, а на скільки шукаю власних
забезпечень?
В листі до своєї приятельки Ізабели Розер
Ігнатій писав, щоб вона довірилася Богові, який вчить і
провадить нас також з допомогою терпіння: "В своєму листі ти говориш
про довгу хворобу і великий біль в шлунку, який відчуваєш
постійно. Я співчуваю тобі в терпінні і бажаю, щоб ти
знайшла щастя навіть в своїй хворобі і славила нашого
Господа. Якщо ми поміркуємо, то побачимо, що таке
терпіння Бог дав нам для кращого самопізнання, і щоб ми
позбувалися прив'язання до створених речей. Крім того
воно допоможе нам зосередити думки на минущості цього
життя, щоб приготуватися до іншого, яке не має кінця.
Коли я думаю, що в цих терпіннях він приходить до тих,
кого любить, то не відчуваю смутку і болю, бо пізнаю, що
Божий слуга через хворобу направляє своє життя до
служіння і прослави Бога".
В молитві старайтеся розмовляти не тільки з
Богом, але також і з св. Ігнатієм, щоб пояснив вам
значення свого духовного шляху.

|