3. ДОВІРЛИВЕ СЕРЦЕ  

 

Пс. 31, 15-17: "15. А я на тебе, Господи, вповаю; кажу: 'Ти єси Бог мій!' 16. В руках у тебе моя доля: вирятуй мене з руки ворогів і гнобителів моїх. 17. Освітли світлом твого обличчя слугу твого, спаси мене в твоїм милосерді!" 

Пс. 33, 22: "Нехай твоя ласка, Господи, буде над нами, бо ми надіємось на тебе". 

Пс. 71, 5-6: "5. Бо ти моя надія, Господи, - Господь моє уповання від юности моєї. 6. На тебе покладався я від материнського лона; вже від утроби матері моєї ти - мій покровитель: ти - моя хвала завжди!" 

Пізнавши, що повноту життя можна осягнути тільки з Богом, Ігнатій зрозумів, що Бог провадить його крок за кроком, як учитель учня. 

Ігнатій став здоровий і вирішив поїхати на прощу до Єрусалиму. Він одягнув на себе одяг жебрака і розпочав нелегку мандрівку. Накінець дійшов до Риму. "Там всі, які з ним розмовляли, бачачи, що він не має грошей на подорож до Єрусалиму, почали його відраджувати. Говорили, що без грошей його не візьмуть на корабель. Але його душа була певна, і він не сумнівався, що потрапить в Єрусалим. Отримавши благословення папи Адріана VI, він вирушив до Венеції. Мав при собі 6 дукатів. Взяв їх, щоб переправитися через море. Але на третій день подорожі почав відчувати, що піддався недовірі, яка його опанувала. Отож жалів, що прийняв ці гроші, і тому роздав їх бідним" (А. 40). Його взяли на корабель без грошей. 

Задаймо собі питання: наскільки я довіряюся Богові, а на скільки шукаю власних забезпечень? 

В листі до своєї приятельки Ізабели Розер Ігнатій писав, щоб вона довірилася Богові, який вчить і провадить нас також з допомогою терпіння: "В своєму листі ти говориш про довгу хворобу і великий біль в шлунку, який відчуваєш постійно. Я співчуваю тобі в терпінні і бажаю, щоб ти знайшла щастя навіть в своїй хворобі і славила нашого Господа. Якщо ми поміркуємо, то побачимо, що таке терпіння Бог дав нам для кращого самопізнання, і щоб ми позбувалися прив'язання до створених речей. Крім того воно допоможе нам зосередити думки на минущості цього життя, щоб приготуватися до іншого, яке не має кінця. Коли я думаю, що в цих терпіннях він приходить до тих, кого любить, то не відчуваю смутку і болю, бо пізнаю, що Божий слуга через хворобу направляє своє життя до служіння і прослави Бога". 

В молитві старайтеся розмовляти не тільки з Богом, але також і з св. Ігнатієм, щоб пояснив вам значення свого духовного шляху.