5.ПЕРЕЛОМНИЙ МОМЕНТ В ЖИТТІ ПЕТРА  

Переломним моментом в житті ап. Петра було таїнство Преображення Господа, коли він бачив Ісуса прославленого. Лк. 9, 29-32: “29. І коли він молився, вигляд його обличчя став інший, а одежа – біла та блискуча. 30. І ось два мужі з ним розмовляли: були то Мойсей та Ілля, 31. що, зявившись у славі, говорили про його смерть, якої він мав зазнати в Єрусалимі. 32. Петро й його товариші були зморені сном. Та як пробудилися, побачили його славу і двох мужів, що з ним стояли”. Пізніше Петро напише: “ 16. Не за байками бо, хитро вигаданими, йдучи, обявили ми вам потугу й прихід Господа нашого Ісуса Христа, але бувши наочними свідками його величі. 17. Бо він прийняв від Бога Отця честь і славу, коли до нього прийшов такий голос від величної слави: “Це мій син любий, якого я вподобав.” 18. І цей голос ми чули, як сходив з неба, коли ми були з ним на святій горі. 19. І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших.” (2 Пт.1, 16-19). На горі Преображення Петро наблизився до розуміння центральної ролі Христа в ділі відкуплення людства. 

Ця подія буде підтримувати Петра на протязі всього його життя. У всіх важких хвилинах апостольського служіння таїнство Преображення буде висхідною точкою, до якої він буде направляти розум і почуття, і черпати духовні сили до подальшого служіння. 

Наступною важкою подією в його житті є момент, коли він побачив воскреслого Спасителя: “... Христос справді воскрес і з’явився Симонові” (Лк. 24, 34). Все, що Господь прорік, справдилося. І він це усвідомив не тільки зусиллям розуму і віри, але побачив своїми очима. Розум, віра, органи почуттів, тобто все його людське єство це прийняло і ввібрало в себе. Тепер він готовий стати головою Христової Церкви.