6  

 

Мт. 2, 1: “Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу”. Зо сходу ἀπὸ ἀνατολῶν (буквально: зі сходів), тобто, з різних частин чи країн Сходу. Ці люди народилися в різних країнах, з різною культурою, мовою, традицією, з різними політичними та релігійними системами. Можливо, що їхні народи воюють між собою, ненавидять один одного. Але для них це не є перешкодою мандрувати разом, бути друзями. 

Говорячи сьогоднішньою мовою – один з них єврей, другий – араб, третій – американець. 

Психолог Давид Рісман (Riesman) поділяє людей на три групи: 

1.           керовані ззовні; 

2.           керовані традицією; 

3.           самокеровані. 

Керовані ззовні – інфантильні, недорозвинуті, легко піддаються впливам зовнішнього середовища: інших людей – лідерів, диктаторів, демагогів, популістів. Такі люди внутрішньо нестабільні, не мають твердої точки опори: шкали цінностей, особистих глибоких переконань. Тобто, говорячи мовою психології, структура особистості в них слабенька, в своїх діях вони нею не керуються. Тому вони керовані ззовні – іншими людьми. 

Керовані традицією – ті, які отримали в дитинстві добре виховання, глибоко засвоїли норми поведінки в суспільстві. Але їхній спосіб мислення зачинений статичною традицією. Вони не здатні адаптуватися до змін, які відбуваються в суспільстві – релігійних, політичних, економічних, до нових стосунків у суспільстві тощо. До всього нового вони підходять зі своїми старими мірками, не спроможні поміняти свої мірки або своє передсудження (якщо говорити мовою філософії). Такі люди нарікають на все нове і хвалять усе старе. Життя таких людей – постійне нарікання на зовнішній світ і на Бога, який терпить зло в світі. Вони звинувачують усіх, лише себе вважають невинними, жертвами. 

Самокеровані – ті, які також керовані традицією, але не повністю. Традиція не є для них абсолютним законом. Вони спроможні реагувати адекватно на всі зміни, які відбуваються довкола них, мислити, робити висновки та еластично змінювати свою ментальність. Вони спроможні переоцінювати шкалу своїх цінностей, змінюватись, розвиватись. 

Дві останні категорії людей мають моральність. Моральність закладає у собі почуття провини. Людина, яка має мораль, старається розпізнавати добро і зло у своїх вчинках, що, в свою чергу, породжує почуття провини, що є доказом того, що людина прислуховується до свого сумління. 

Але як формується сумління? Сумління дитини формують її батьки, які для маленької дитини є абсолютними авторитетами в усьому. Якщо вони говорять їй: “Ти робиш погано”, то пробуджують у ній почуття провини. Батько психоаналізу, Фрейд, говорить, що дитина потребує любові батьків, і почуття провини – це страх перед покаранням. А найбільше покарання – втрата любові батьків. 

Кара, яку батьки накладають на дитину, повинна повернути їй їхню любов. 

Підростаючи і стаючи релігійними людьми, вони ставлення своїй батьків до них переносять на Бога: Бог мене любить, коли я побожний, і ненавидить, коли я грішний. А щоб не бути грішним, то треба виконувати все, чого вчить Бог через Церкву. Якщо прогрішуся, то йду до сповіді. Кару батьків замінює покута священика. 

Це свідомість керованих традицією, але керованих нею погано. Такими стають ті, кого батьки в дитинстві лякають Богом: Бог усе бачить, Бозя тебе нечемного не любить і покарає. У дитинстві перед їхніми очима ставили безконечні табу-заборони: не можна того і того. Саме так виховує дітей Ніколь Кідман у фільмі “Інші”. Стаючи дорослими, такі люди мають багато комплексів і почитають Бога – ненависть, Бога – кару, Бога розгніваного і караючого. А саме таким є не Бог, а диявол. Отож, людина, приходячи до церкви, молиться до диявола, хоча і не усвідомлює цього. 

Самокеровані – це ті, яких вчили, що Бог – любов, милосердя і прощення. Бог прагне нашого щастя, бо Він наш Батько. Ці люди відчинені на зовнішній світ. 

Мудреці – саме такі люди. 

Домашнє завдання: поміркуйте над своїм минулим, над тим, як вас виховували. Постарайтесь усвідомити як погані, так і добрі сторони того, що ви отримали від батьків.