5  

Катехизм написаний для християн, і тому, розглядаючи в світлі Катехизму пошуки Бога магами, з першої глави ми беремо перші два номери, які є універсальними для кожної людини, і залишаємо те, що стосується виключно християн. Тобто, беремо Прагнення Бога і Шляхи до пізнання Бога. 

І. Прагнення Бога. 

Прагнення людиною Бога найкраще виразив св. Августин словами: “Неспокійне наше серце, поки не спочине в Тобі, Боже”. 

Філософія і богослов'я прагнення Бога виражають так: “Людина створена на образ і подобу Божу, містить у собі елементи божественного, тобто нескінченного. Матеріальний світ скінченний, він не може в повні заспокоїти всі прагнення людського серця. Інша людина також не може заспокоїти людину повністю, тобто міжлюдські стосунки: любов тощо, також не заспокоять людину повністю. Повністю заспокоїти може лише Бог. Прагнення Бога – це прагнення повного щастя, яке прагне кожна людина, свідома вона цього чи ні”. 

Кожна людина, якщо вона уважно буде досліджувати своє життя, дійде того самого висновку. Якими ми були в дитячому віці, що для нас було найбільшим прагненням, найбільшим щастям? Далі підлітковий період життя, потім юність. Ми дозрівали, змінювались, змінювались наші прагнення, бажання і поняття щастя. Те, що вчора ми вважали своїм найбільшим щастям, сьогодні може вже втратило будь-яку вартість, сьогодні маємо інші бажання, які завтра вмруть природною смертю. І якщо уважно будемо роздумувати над собою, над тим, що діялося і зараз діється в наших серцях, то усвідомимо, що всі наші прагнення тимчасові, мінливі, не містять у собі нічого стабільного, постійного. Ніщо в житті не дало нам повного щастя і задоволення. Щастя і радості нашого життя завжди були обмеженими, неповними. Поміркуючи глибше, ми зрозуміємо, що в кінцевому результаті прагнемо Бога. 

Повернімося до мудреців-магів. Як вже було сказано, це люди, які присвятили своє життя пошукам зрозуміння найглибшої суті речей, пошукам істини. А справжньою істиною є лише Бог. Отож, їхнє життя – це прагнення Бога. 

ІІ. Шляхи до пізнання Бога. 

“Кожна мить є вираженням Божої волі; кожна зовнішня подія, все, що відбувається довкола нас і навіть кожна мимовільна думка і почуття є дотиком самого Бога. Все, чого ми торкаємось, усі щоденні обставини і всі наші внутрішні реагування – приємні та прикрі, все це є дією Бога” (Chapman J. Listy o modlitwie. - Kraków: 1997. - S. 92). 

Джон Чапмен, якого я щойно зацитував, – монах-бенедиктин, відомий фахівець у царині духовності, духовний керівник. Його слова – це не слова поета, які відображають лише момент емоційного піднесення. Це слова людини, яка в своєму духовному розвиткові осягнула глибоку єдність з Богом, навчилася розпізнавати Бога як у зовнішньому світі, так і в своїй душі, досягнула того, що св. Ігнатій назвав: знайти Бога у всьому. 

Домашнє завдання: присвятіть кожного дня принаймні десять хвилин роздумам про своє минуле: періоди життя, бажання, прагнення і радості, пов'язані з цими періодами, і продовжуйте попереднє завдання: читайте і роздумуйте над текстом про магів.