4  

Народження Ісуса Христа супроводжується появою в Єрусалимі мудреців зі Сходу. 

Мудрець – μάγος: маг (член мідійсько-перської касти жерців); чародій; тлумач снів; астролог; віщун. 

Тобто, маг – це людина, яка має контакт з духовним світом. Що їй допомагає у цьому контакті? 

1.     Вони мають Святі книги, в яких зібрана мудрість попередніх поколінь. 

2.      Чародії, провидці, екстрасенси тощо – це люди, які або від народження мають якісь надприродні здібності, або в якийсь момент свого життя (здебільшого це пограничні ситуації між життям і смертю) відкрили в собі такі здібності і розвивали їх. Такі люди займаються самопізнанням і медитацією. Шукають відповіді на споконвічні питання: що є людина, яке її призначення і остаточна мета? Ці люди пізнають свій внутрішній світ і свої стосунки з іншими людьми. 

3.     Такі люди надзвичайно чутливі до зовнішнього світу, намагаються цей світ краще пізнати і зрозуміти. 

Життя такої людини може розгортатися у двох напрямках: 

перший – зосередження на собі, на своїх здібностях, розвиток і використання цих здібностей для своїх користолюбних цілей: влада і багатство; духовна деградація; 

другий – всі зусилля направлені на пізнання і зрозуміння найглибшої суті речей; духовний розвиток. Життя людини стає пошуками Бога. 

 Подивімося на Рис. 5, який висвітлює віру людини згідно з Катехизмом Католицької Церкви, і застосуймо його до магів. Вище було сказано, що пошуки Бога розгортаються у трьох напрямках: Святе Письмо, людина і світ. Звичайно, що під Святим Письмом Катехизм розуміє Біблію, а не інші книги. Але як Церква ставиться до інших релігій? 

Другий Ватиканський Собор говорить: „... в індуїзмі люди дошукуються Божих таїнств та виявляють їх невичерпним багатством міфів та бистроумними філософськими шуканнями й шукають визволення з обмежень нашого існування в різних формах аскези, чи в глибоких міркуваннях, чи то в любовному і довірливому звертанні до Бога. В будизмі, відповідно до різноманітних його форм, визнається основна недостатність цього змінного світу і навчається людей такого шляху, яким вони, побожно і з довір’ям, могли б набути стан досконалого звільнення, або власними зусиллями чи за допомогою з висот, дійти до найвищого просвічення. Так теж й інші релігії, що знаходяться по всьому світі, стараються різними способами зарадити неспокоєві серця людей, вказуючи різні шляхи, тобто вчення та заповіді життя й священні обряди. 

Католицька Церква не відкидає нічого з того, що в тих релігіях є правдиве і святе. З щирою пошаною дивиться на ці способи життя і дії, на ці заповіді й науки, що, хоча в багатьох речах є відмінні від того, що вона визнає і проповідує, не рідко, однак, виявляють промінь тієї Правди, що просвітлює всіх людей (Відношення Церкви до нехристиянських релігій 2). 

... Нехай пильно розважать, як можна б використати в житті християнського чернецтва ті аскетичні й контемплятивні передання, яких зерна Бог засіяв у деяких старинних культурах, ще перед євангельською проповіддю (Місійна діяльність Церкви 18)” (Документи Другого Ватиканського Собору. – Львів: 1996.). 

Отже, Церква не знецінює духовну вартість інших релігій і їхніх Священних Книг, і тому маги мають усі можливості знайти Бога.