4
Народження Ісуса Христа супроводжується появою
в Єрусалимі мудреців зі Сходу.
Мудрець – μάγος: маг (член мідійсько-перської
касти жерців); чародій; тлумач снів; астролог;
віщун.
Тобто, маг – це людина, яка має контакт з
духовним світом. Що їй допомагає у цьому
контакті?
1. Вони мають Святі книги, в яких зібрана мудрість
попередніх поколінь.
2. Чародії, провидці, екстрасенси тощо – це люди,
які або від народження мають якісь надприродні здібності,
або в якийсь момент свого життя (здебільшого це
пограничні ситуації між життям і смертю) відкрили в собі
такі здібності і розвивали їх. Такі люди займаються
самопізнанням і медитацією. Шукають відповіді на
споконвічні питання: що є людина, яке її призначення і
остаточна мета? Ці люди пізнають свій внутрішній світ і
свої стосунки з іншими людьми.
3. Такі люди надзвичайно чутливі до зовнішнього
світу, намагаються цей світ краще пізнати і
зрозуміти.
Життя такої людини може розгортатися у двох
напрямках:
перший – зосередження на собі, на своїх
здібностях, розвиток і використання цих здібностей для
своїх користолюбних цілей: влада і багатство; духовна
деградація;
другий – всі зусилля направлені на пізнання і
зрозуміння найглибшої суті речей; духовний розвиток.
Життя людини стає пошуками Бога.

Подивімося на Рис. 5, який висвітлює віру
людини згідно з Катехизмом Католицької Церкви, і
застосуймо його до магів. Вище було сказано, що пошуки
Бога розгортаються у трьох напрямках: Святе Письмо,
людина і світ. Звичайно, що під Святим Письмом Катехизм
розуміє Біблію, а не інші книги. Але як Церква ставиться
до інших релігій?
Другий Ватиканський Собор говорить: „... в індуїзмі люди
дошукуються Божих таїнств та виявляють їх невичерпним
багатством міфів та бистроумними філософськими шуканнями
й шукають визволення з обмежень нашого існування в різних
формах аскези, чи в глибоких міркуваннях, чи то в
любовному і довірливому звертанні до Бога. В будизмі,
відповідно до різноманітних його форм, визнається основна
недостатність цього змінного світу і навчається людей
такого шляху, яким вони, побожно і з довір’ям, могли б
набути стан досконалого звільнення, або власними
зусиллями чи за допомогою з висот, дійти до найвищого
просвічення. Так теж й інші релігії, що знаходяться по
всьому світі, стараються різними способами зарадити
неспокоєві серця людей, вказуючи різні шляхи, тобто
вчення та заповіді життя й священні
обряди.
Католицька Церква не відкидає нічого з того, що
в тих релігіях є правдиве і святе. З щирою пошаною
дивиться на ці способи життя і дії, на ці заповіді й
науки, що, хоча в багатьох речах є відмінні від того, що
вона визнає і проповідує, не рідко, однак, виявляють
промінь тієї Правди, що просвітлює всіх людей (Відношення
Церкви до нехристиянських релігій
2).
... Нехай пильно розважать, як можна б
використати в житті християнського чернецтва ті аскетичні
й контемплятивні передання, яких зерна Бог засіяв у
деяких старинних культурах, ще перед євангельською
проповіддю (Місійна діяльність Церкви 18)” (Документи
Другого Ватиканського Собору. – Львів:
1996.).
Отже, Церква не знецінює духовну вартість інших
релігій і їхніх Священних Книг, і тому маги мають усі
можливості знайти Бога.
|