ПРОПОВІДІ

ПЕРШИЙ ДЕНЬ

Сьогодні ви розпочинаєте перший тиждень ігнатіанських реколекцій. Ігнатіанські реколекції побудовані на Духовних Вправах св. Ігнатія Лойоли. Духовні Вправи св. Ігнатія – це опис його духовної дороги, так як його провадив Бог. В Автобіографії св. Ігнатія читаємо: „В тому часі Бог обходився з ним так, як шкільний учитель з учнем, і повчав його. Це діялося так тому, що його ум був ще дуже простий і несформований, або може тому, що не мав нікого, хто би міг його повчати, а може тому, що отримав від Бога тверду волю йому служити...” (27).

Нам здається, що після закінчення школи чи вищого учбового закладу наш розум і воля вже достатньо сформовані, щоб приймати важливі рішення нашого життя. Нам здається, що ми духовно і психічно зрілі люди, знаємо, що то таке добро і зло, знаємо, що в нашому житті є найголовнішим. Але це ілюзія, самообман. Ми подібні до дітей, які будують міста з піску, і так захоплені своєю працею, що навіть голод і холод не можуть їх відірвати; кілька квадратних метрів піску – це цілий їх світ, далі не бачать і не хочуть бачити. Розвиток телевізійної і комп’ютерної техніки нищить нашу уяву, нашу здатність мислити і творити. Покоління людей, виховане без телевізорів, а тільки на книжках, має добру пам’ять, добру уяву. Читання книжок і роздумування над прочитаним цьому сприяє. Читаючи поволі якусь книжку, ми входимо в світ ідей автора, в його спосіб мислення, в його світобачення. Пізнаємо його позитивних і негативних героїв. Але його погляди ми сприймаємо не пасивно, а активно: до характерів його героїв додаємо інші риси, додаємо наш світогляд, і його героїв перетворюємо на свій образ. Отож, книжка не є тільки новою інформацією. Книжка вчить нас мислити, творити, торкає найглибші поклади нашої душі, нашого єства. Натомість телебачення дає нам готовий образ без напруження нашого розуму і уяви, торкає наші емоції, і дуже рідко входить в глибини нашого єства. Телебачення нищить нашу почуттєву сферу, наші почуття як би обростають твердою шкірою, тратять здатність відчувати, і, щоби пробити цю шкіру, телебачення стає з кожним днем все брутальнішим - щораз більше стрілянини, крові, галасу, надзвичайних ефектів. Але я був би несправедливий до телебачення, як би не добачав в ньому добрих сторін. Добре поставлений фільм з доброю грою талановитих акторів часом для нашого духовного розвитку дасть більше, ніж книжка.

Але в загальному, сьогоднішнє покоління психічно слабше від попередніх. І нам сьогодні важче відправляти ігнатіанські реколекції, де велику роль відіграють пам’ять, фантазія, уявлення місця подій, відчуття холоду, жари, вітру, бурі.

Ігнатіанські реколекції – це місце і час особливої Божої ласки, ласки, яку Бог дав св. Ігнатію в містечку Манреза. В Автобіографії св. Ігнатія читаємо: „Одного разу він йшов, керуючись побожними почуттями, до церкви, яка знаходилася два кілометри від Манрези... Дорога проходила біля річки. І коли так йшов, занурений в своїх молитвах, на хвилинку сів, звернений лицем до річки... і коли так сидів, то почали відкриватися очі його розуму. Це не означає, що мав якісь візії, але що зрозумів і пізнав багато речей, як духовних, так і тих, що стосуються віри і розуму. А це сталося в так великому світлі, що все здавалося йому новим... Отримав тоді таку велику ясність розуму і в такій мірі, що якщо взяти все його життя до 62-го року, і зібрати разом всі отримані від Бога ласки і все, чого навчився, то все це разом буде меншим від того, що отримав тоді в однім пережитті.

Це сталося таким чином, що в його розумі залишилася така ясність, що йому здавалося, що став іншою людиною і що має інший розум” (30).

Разом зі св. Ігнатієм ви стаєте на його духовний шлях і починаєте цю дуже захоплюючу, але водночас нелегку мандрівку. Чотири медитації кожного дня, добре виконані, з повним заангажованням пам’яті, розуму і волі - це дуже важка праця. Окрім того, нелегко позбутися свого „Я”, взяти поставу маленької дитини і дозволити Богові вести себе. Ще важче відкритися перед духовним керівником і розповідати йому всі свої духовні, психічні і емоційні пережиття, спокуси, прагнення, виявити найтемніші сфери своєї душі, перебороти свій сором. Але добре відправлені реколекції, а особливо перший тиждень, – це справді щось чудове, чого ви не забудете до кінця свого життя.