4. Дихати
Богом
Поєднання
І. Дихати Богом
1. Зосередься на диханні.
Усвідом, що повітря входить і виходить. Повітря тепле, повітря
свіже. Повітря наповнює легені, повітря виходить.
2. Повітря сповнене Божої
присутності. Вдихай Бога так, як вдихаєш повітря. Повітря
наповнює кров киснем. Відчуй, що Бог входить в тебе, очищає,
відновлює і зміцнює.
3. Повітря, яке виходить з нас,
забруднене нашим егоїзмом. Ми ж вдихаючи повітря, наповнюємося
любов’ю, силою і добротою.
4. Видихаючи повітря ми також
віддаємо Богові подяку і радість.
5. Наповни легені повітрям і
відчуй присутність Бога, який є життям, благодаттю, енергією,
любов’ю і прощенням.
Виконуючи ці вправи слід уникати
мислення, рефлексії, а тільки споглядати, так як споглядається
рух річки чи морських хвиль.
Ці вправи сприяють внутрішньому
заспокоєнню і ведуть до відчуття Бога в тілі, можуть стати
справжньою молитвою.
ІІ. Поєднання
1. Гріх в Біблії. Гріх Адама
(Бут. 3, 1-24); гріх Каїна (Бут. 4, 1-16); гріх Давида (2 Сам.
11-12), гріх Юди (Ів. 13, 21-30).
2. Гріх противиться святості
Бога. Вар. 1, 15: „Господу, Богу нашому, належить
справедливість, а нам сором на обличчях наших, як воно й є
нині”.
3. Гріх є ідолопоклонством.
Вар. 1, 22: „Кожний з нас пішов за забаганками свого лихого
серця, щоб служити іншим богам та чинити зло перед очима
Господа, Бога нашого”.
4. Гріх є поневоленням. Вар.
2, 5: „І вони були під сподом замість бути зверху, за те, що ми
згрішили супроти Господа, Бога нашого, й не слухались його
голосу”
5. Гріх є самотністю і вигнанням.
Вар. 3, 8: „Ось ми сьогодні на нашому вигнанні, куди ти нас
порозкидав на наругу, на прокляття й на кару за всі провини
батьків наших, які відступили від Господа, Бога
нашого”.
6. Ми всі є грішниками. 1 Ів.
1, 8-10: „Коли ж кажемо, що не маєм гріха, то себе обманюємо, і
немає в нас правди! Коли ми свої гріхи визнаємо, то Він вірний
та праведний, щоб гріхи нам простити, та очистити нас від
неправди всілякої. А як кажемо, що ми не згрішили, то чинимо з
Нього неправдомовця, і слова Його нема в нас!”
7. Останнє слово не за гріхом.
Еф. 2, 4-6: „Бог же, багатий на милосердя, через Свою
превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були
через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,
і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних
місцях у Христі Ісусі,”
Однією з найтрудніших, але
водночас і найулюбленіших тем учителя, було твердження, що Бог
знаходиться ближче грішників, ніж святих.
Ось як він це
пояснював:
Бог в небі тримає кожну людину на
шнурку. Коли ти грішиш, то перерізаєш шнурок, але Бог знову
його зав’язує, роблячи вузол. Після кожного гріха шнурок стає
коротшим, і ти піднімаєшся до Бога.


|