1. Відчуття тіла План Бога
І. Відчуття тіла
Відчувати – не те саме, що мислити. 1. Прийми вигідну позицію тіла. Очі можуть бути заплющеними або зафіксованими на якомусь предметі на віддалі 1м. 2. Відчуй дотик одежі до плечей. 3. Відчуй як плечі торкаються крісла. 4. Відчуй шию, легко рухаючи головою в різні боки. 5. Відчуй як груди піднімаються і опускаються вдихаючи і видихаючи повітря. 6. Відчуй праву руку, потім ліву руку; праву долоню, ліву долоню. Поклади відкриті і розслаблені долоні на колінах – жестом очікування. Відчуй долоні рухаючи кожним пальцем. 7. Відчуй як п’ятки торкаються взуття.
Спроможність увійти в контакт зі своїм тілом і відчувати його порухи допоможе нам увійти в контакт з Богом. Нервове напруження – найбільша перешкода осягнути внутрішню тишу. Десять хвилин розслаблення вистарчить, щоби ввійти в настрій, що сприяє контемпляції. При бажанні можна цю вправу продовжити.
ІІ. План Бога
1. Божий план спасіння в Ісусі Христі.
Еф. 1, 3-14: „3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благословенням духовним у небесах, 4 так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові, 5 призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом, за вподобанням волі Своєї, 6 на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім, 7 що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його, 8 яку Він намножив у нас у всякій премудрості й розважності, 9 об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі, 10 для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі. 11 У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї, 12 щоб на хвалу Його слави були ми, що перше надіялися на Христа. 13 У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, 14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави!” 3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа – благодарення як перший акт спрямування людського серця до Бога. Божий план реалізується такими етапами: 4 так як вибрав у Ньому Він нас перше заложення світу, щоб були перед Ним ми святі й непорочні, у любові – обрання нас до святості ще до створення. 5 призначивши наперед, щоб нас усиновити для Себе Ісусом Христом – усиновлення, тобто піднесення до Божественної гідності. 6 на хвалу слави благодаті Своєї, якою Він обдарував нас в Улюбленім, 7 що маємо в Ньому відкуплення кров'ю Його, прощення провин, через багатство благодаті Його – визволення кров’ю Ісуса Христа. 9 об'явивши нам таємницю волі Своєї за Своїм уподобанням, яке постановив у Самому Собі – об’явлення, дане нам. 10 для урядження виповнення часів, щоб усе об'єднати в Христі, що на небі, і що на землі – повна єдність з Христом. 11 У Нім, що в Нім стали ми й спадкоємцями, бувши призначені наперед постановою Того, Хто все чинить за радою волі Своєї – спадкоємство, тобто участь в славі Ісуса Христа. 13 У Ньому й ви, як почули були слово істини, Євангелію спасіння свого, та в Нього й увірували, запечатані стали Святим Духом обітниці, 14 Який є завдаток нашого спадку, на викуп здобутого, на хвалу Його слави – дар Святого Духа, тобто ми намащені Святим Духом.
2. План Бога щодо конкретної людини
Єр. 1, 5: „Ще поки тебе вформував в утробі матерній, Я пізнав був тебе, і ще поки ти вийшов із нутра, тебе посвятив, дав тебе за пророка народам!” Ці слова Бог говорить також кожному з нас.
3. Присутність Бога в житті людини
Пс. 139: „1 Господи, випробував Ти мене та й пізнав, 2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека. 3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш, 4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все! 5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав. 6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю! – близька присутність Бога в житті автора. 7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця? 8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти! 9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря, 10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя! 11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене, 12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло! – універсальна присутність Бога. 13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, 14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це! 15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі! 16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було... 17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число, 18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою” – любляча присутність Бога.
| |
