8  

Повернімося до першої спокуси Ісуса Христа і постараймося побачити в ній щось набагато глибше від того, що ми бачили в п’ятій медитації. 

І диявол до Нього сказав: Якщо Ти Син Божий, скажи цьому каменеві, щоб хлібом він став! 

Єврейський народ очікував Месію як могутнього політичного лідера – на взір царя Давида, який відбудує колишню могутність і славу Ізраїля, створить справедливе суспільство, в якому всім буде добре. Справедливе суспільство – це утопія, земний рай, байка, яка може існувати в головах людей, які не усвідомлюють духовного виміру реальності. На протязі історії людства різноманітні політичні та ідеологічні системи пробували це створити, але безуспішно. 

Дия­вол на­ма­га­є­ть­ся уве­сти в сві­до­мість Ісу­са са­ме та­ко­го Ме­сію – силь­но­го, мо­гут­ньо­го, який змі­нить світ сво­їм ро­зу­мом, во­лею і си­лою. Увій­ти в цю ло­гі­ку оз­на­чає мис­ли­ти за­галь­но­люд­сь­ки­ми ка­те­го­рія­ми до­б­ра і зла, спра­вед­ли­во­сті, мо­ра­лі то­що. Це оз­на­чає, що ду­хов­на сфе­ра лю­ди­ни зво­дить­ся до рів­ня ети­ки. Що йде за тим? Ві­до­крем­лен­ня від Бо­га, ав­то­но­мія мис­лен­ня, яке бу­де все ви­рі­шу­ва­ти са­мо, без Бо­га. 

У цій медитації перегляньмо свій спосіб мислення, свою віру, яка в більшості християн зводиться до рівня етики – моральної поведінки, яка зациклює їх на своєму «его» і віддаляє їх від Бога. 

Єсть у мене одна 

Розпачлива, сумна, 

Одинокая зірка ясная; 

Сеї ж ночі дарма 

Її кличу, – нема! 

Я стою у журбі самотная. 

І шукаю вгорі 

Я тієї зорі: 

«Ох, зійди, моя зірко лагідна!» 

Але зорі мені 

Шлють проміння сумні: 

«Не шукай її, дівчино бідна!» 

Леся Українка