ПЕРШИЙ
ДЕНЬ
Психологія вмирання і терпіння
говорить, що важко хвора людина проходить різні етапи вмирання.
Спочатку заперечує трагічність своєї хвороби, потім
народжується бунт, страх, гнів, стани депресії. вкінці людина
погоджується з тим, що повинна вмерти, але то погодження або
фаталістичне, яке нищить людину і вона духовно і психічно
вмирає ще до фізичної смерті, або дає надію, віру, глибше
зрозуміння сенсу смерті.
Ці етапи універсальні, тобто їх
переживають не тільки важко хворі люди, а кожна людина в стані
важкої кризи. Людина в стані клінічної смерті проходить етап
рекапітуляції, тобто миттєвого перегляду свого життя. Нам,
християнам, дуже важливо зрозуміти релігійне і духовне значення
цих процесів.
Слово криза, по-грецькому
κρίσις, в дослівному перекладі означає суд. Що
відбувається на звичайних цивільних судах? Звинувачений хоче
приховати свої вчинки, натомість судовий процес проводиться для
того, щоб правда про життя і вчинки звинуваченого вийшла на
поверхню, стала всім відомою. Отож, суд - це шукання правди про
людину.
Популярність і цінність
ігнатіанських реколекцій полягає в тому, що вони беруть до
уваги універсальний вимір людини, без огляду на культуру і
звичаї і впроваджують її в стан штучної кризи. В першому тижні
реколекцій ви пройшли ці етапи вмирання, перегляд свого життя,
пояснення його в новому світлі і навернення.
Кожна зустріч з Богом є кризою,
судом, виявленням правди, якої людина боїться і борониться
проти неї. Кожна молитва - це впускання Божого світла в свою
душу. в похмурому дні нам важко побачити, що вікно брудне,
запилене. Але коли засвітить сонце і освітить вікно, то в його
проміннях побачимо, що вікно брудне. Те саме і з нашими душами.
Бог розсвітлює бруд душі, який ми без Нього не змогли би
побачити, виявляє правду про стан наших душ, що для нас є дуже
болючим, є судом і осудженням. Але Боже світло не тільки
освітлює бруд душі, але і нищить його, якщо ми не те позволимо.
Щоб народилася нова людина, мусить вмерти стара, тобто бруд
душі. Але ми мусимо цей бруд побачити, усвідомити його, якось
описати, зрозуміти, що він не є частиною нашого „Я”, яке треба
зберегти, а чиряком, який треба вирвати. І тому важливо
переглядати своє життя в Божому світлі, бо лише тоді ми
побачимо, що вікно душі брудне.
Психолог Ясперс говорить, що
важко хвора людина прагне опіки, свою хворобу не хоче сприйняти
серйозно, не хоче знати правду, хоче бути послушною лікареві,
хоче, щоб її заспокоювали. Порівняйте це зі своїми духовними
пережиттями, індивідуальними розмовами з духовним керівником,
шукайте спільні елементи і старайтеся свій духовний шлях
побачити і зрозуміти глибше і ширше.

|