25  

 

Часом ловлю себе на думці, що мої пояснення або, краще сказати, моє описування того, що я роблю, йде в неправильному напрямі. Я бачу ікону. Бачу її як завершену прекрасну цілість і єдність.  

Але показати її такою як вона є не можу. Починаю різати її на дрібні кусочки і описувати детально кожну частинку. Чи той, хто це читає, зуміє ці кусочки позбирати докупи і побачити ту саму ікону, чи збудує зовсім іншу мозаїку?  

 

 

Фантазіє! Ти – сило чарівна, 

Що збудувала світ в порожньому просторі, 

Вложила почуття в байдужий промінь зорі, 

Збудила мертвих з вічного їх сна, 

Мету вказала буйній хвилі в морі, – 

До тебе обертаюсь я сумна: 

Скажи мені, фантазіє дивнá, 

Як помогти в безмірнім людськім горі? 

Як світ новий з старого збудувати? 

Як научить байдужих почувати? 

Як розбудити розум, що заснув? 

Як час вернуть, що марне проминув? 

Як певную мету вказати розпачливим? 

Фантазіє! Порадь, як жити нещасливим! 

Леся Українка