25
Часом ловлю себе
на думці, що мої пояснення або, краще сказати, моє
описування того, що я роблю, йде в неправильному напрямі.
Я бачу ікону. Бачу її як завершену прекрасну цілість і
єдність.
Але показати її
такою як вона є не можу. Починаю різати її на дрібні
кусочки і описувати детально кожну частинку. Чи той, хто
це читає, зуміє ці кусочки позбирати докупи і побачити ту
саму ікону, чи збудує зовсім іншу
мозаїку?

Фантазіє! Ти –
сило чарівна,
Що збудувала світ
в порожньому просторі,
Вложила почуття в
байдужий промінь зорі,
Збудила мертвих з
вічного їх сна,
Мету вказала
буйній хвилі в морі, –
До тебе обертаюсь
я сумна:
Скажи мені,
фантазіє дивнá,
Як помогти в
безмірнім людськім горі?
Як світ новий з
старого збудувати?
Як научить
байдужих почувати?
Як розбудити
розум, що заснув?
Як час вернуть, що
марне проминув?
Як певную мету
вказати розпачливим?
Фантазіє! Порадь,
як жити нещасливим!
Леся
Українка


|