24
Надсвідомість
бачить космос – лад і гармонію там, де
підсвідомість бачить лише хаос. Це дуже добре
показав Чарльз Вільямс в одній зі своїх книжок.
Молода жінка гине в авіакатастрофі. Її душа
лине на берег Темзи. Цю річку вона бачила у
своєму житті багато разів. Забруднена річка
викликала в неї лише почуття огиди. Але тепер
вона бачить набагато більше, ніж за життя. Річка
очищає місто, і тому вона повинна бути брудною.
Річка виконує своє призначення, отож, вона
автентична – така як є і така яка має бути. Чорне
сприйняття довколишнього світу
перетворюється у біле – все брудне не викликає
в неї вже огиди. Жінка вдивляється в річку і
починає розрізняти в глибині чистий струмок –
первинну воду, створену Богом. Вдивляється ще і
бачить у цьому струмку живу воду, яку Ісус Христос
дав самарянці.
Надсвідомість
показує людині космос у хаосі, добро у злі, любов у
стражданні, показує людині Бога там, де людина бачила
лише чорта.
Ох, розкрились
троянди червоні,
наче рани палкі,
восени,
так жалібно
тремтять і палають –
прагнуть щастя чи
смерті вони?
Не осиплються тихо
ті квіти,
не настане життя в
них нове,
ні, ударить мороз
до схід сонця
і приб’є поривання
живе.
І зчорніють
червоні троянди,
наче в ранах
запечена кров...
Ох, нехай же хоч
сонця нап’ються,
поки щеїх мороз не
зборов!
Леся
Українка

|