[ПРАВИЛА, БІЛЬШЕ ПРИДАТНІ ДЛЯ ДРУГОГО ТИЖНЯ]   

[328] ПРАВИЛА, 

що служать тій же меті – кращому розпізнаванню духів; 

більш придатні для Другого тижня 

МНЕМОНІЧНА СХЕМА ДЛЯ ЛЕГКОГО ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ 

Другий тиждень має 8 правил духовного розпізнавання. Кожну цифру з 1 по 8 замінюємо предметом, який має подібну форму, і до цих предметів чіпляємо відповідні правила духовного розпізнавання.

[329] Правило перше. Богові і Його ангелам властиво, впливаючи на душу, дарувати справжню радість і духовну відраду, усуваючи у такий спосіб будь-який сум чи тривогу, породжені ворогом. Для ворога натомість характерно боротися з цією радістю та духовною втіхою, використовуючи облудні міркування, тонкощі і незмінну підступність. 

Уявляємо, що добрий дух дає нам свічку, символ радості й втіхи, яка усуває наш сум. Злий дух дмухає на свічку і хоче її загасити, забрати радість і повернути сум. 

[330] Правило друге. Тільки Господь Бог може дати душі втіху без попередньої причини, бо лишень Творець має право входити в душу, виходити з неї та викликати в ній порухи, спонукаючи людину цілковито віддатися любові до Його Божої Величі. Говоримо: “без попередньої причини”, тобто без жодного попереднього відчуття чи пізнання певного предмета, завдяки якому могла б з’явитися така втіха за посередництвом власної дії нашого розуму чи волі. 

Без попередньої причини – думки і прозріння приходять з порожнечі, тобто не від куди, немає попередніх засновків, на основі яких ми робимо висновки. Це ніби влита благодать, отож тільки Бог може її нам дати. 

Уявляємо, що в своїх руках тримаємо «гуску» – це попередня причина, тобто відчуття чи пізнання чогось, засновки, на основі яких наш розум і воля робить висновки, дії. Гуска – це причина нашої радості. Якщо нам радісно без гуски, то це Божа дія.

[331] Правило третє. За допомогою попередньої причини розрадити нашу душу може як добрий ангел, так і злий, маючи при цьому протилежні цілі: добрий ангел діє задля поступу душі, себто для того, щоби вона зростала і просувалася від доброго до ще кращого; злий же ангел діє з протилежною метою, тобто для того, щоб схилити душу до своїх проклятих намірів та лукавства.

Уявити собі, що серце сповнюється радістю. Ця радість не приходить з порожнечі, має попередню причину: «гуску» – це може бути подія в житті, душевний стан, напрямок наших думок тощо. Але така радість може прийти і від злого духа.

Третє правило відразу можна зв’язати з другим правилом і на одному рисунку відобразити два правила: злий дух може викликати радість лише через попередню причину, добрий дух – через попередню причину і без попередньої причини. 

Перші три правила з’єднуємо в одне. Уявляємо: серце наповнюється втіхою, хтось нам дає цю втіху через свічку (добрий дух) або гасить свічку (злий дух). Свічку отримуємо без попередньої причина або з попередньою причиною (наприклад, день народження). Перекреслена гуска – відсутність попередньої причини. Синя стрілка показує протилежність дії злого духа: гасить втіху і викликає втіху.

[332] Правило четверте. Злому ангелу, який з’являється під виглядом ангела світла, притаманно спочатку йти в тому ж напрямку, що й побожна душа, аби врешті-решт спонукати її рухатися у своєму, тобто протилежному, напрямку; так, спершу він навіює думки добрі та святі, привабливі для такої праведної душі, а потім намагається поступово сягнути своєї мети, втягуючи людину у свої приховані підступи та злі наміри.

Четверте правило – це продовження третього: дія злого духа через попередню причину. 

Уявімо злого духа на яхті. Спочатку він під видом доброго духа навіює побожні думки, щоб завоювати довіру в людини, позбавити її чуйності. Коли осягне свою мету – повну довіру, тоді міняє курс в протилежну сторону.

Четверте правило з’єднуємо з попередніми. 

Можемо порівняти тактику диявола в першому і другому тижні духовних вправ.

[333] Правило п’яте. Слід прискіпливо стежити за перебігом своїх думок, і якщо початок, середина та кінець у них цілковито добрі і спрямовані виключно на добро, то це ознака доброго ангела. Та якщо перебіг думок, навіяних духом, провадить в кінці до чогось злого, або відволікає нас, або є не таким добрим, як той, що його душа мала намір здійснити попередньо, або якщо послаблює, непокоїть чи зворохоблює душу, позбавляючи її миру, тиші і супокою, які були їй властиві раніше, то все це виразно свідчить про те, що такі думки походять від злого духа, ворога нашого поступу і вічного спасіння.   

Перший тиждень духовних вправ – дорога очищення, другий – дорога просвічення. Людина, яка добре виконала перший тиждень духовних вправ, уже щось осягнула, пізнала, більше розуміється на духовних речах, щось змінилось у її світогляді, розумінні Бога тощо. Другий тиждень – наступний етап, вищий від попереднього. Добрий і злий дух пристосовуються, адаптуються до людини, тому діють уже по-іншому. Четверте правило – тактика злого духа. П’яте правило – наші дії на тактику злого духа. 

Четверте правило говорить, що злий дух маскується під видом доброго духа, тобто навіює людині добрі думки. І він це може робити довший час, щоб завоювати довіру і душу людини. Але оскільки його наміри погані, то врешті-решт він почне зводити людину до чогось поганого (згадаймо перше правило). Кінець – справі вінець, отож треба бути постійно дуже чуйним і уважним до своїх добрих думок, щоб непомітно не зійти на манівці.

Уявімо, що перед нами морська зірка. Ми не знаємо – отруйна вона чи ні, а якщо отруйна, то як діє. Спочатку вона може випускати приємну, нешкідливу речовину, щоб привабити нас. А коли візьмемо її в руки, то тоді випускає отруту, пече наші руки. Початок був добрий, кінець – поганий. По аналогії перенесімо це на свої думки. 

[334] Правило шосте. Коли відчуємо та впізнаємо ворога людського роду за зміїним його хвостом і за злою метою, до якої провадить, то тоді душі, яку він у такий спосіб спокушав, корисно переглянути увесь перебіг добрих думок, ним навіяних, тобто і початок, і як крок за кроком злий дух намагався змусити її відійти від тієї розкоші та духовної радости, що в них вона перебувала, і як кінець-кінцем привів її до свого злого наміру. Цей досвід, сприйнятий і засвоєний, допоможе нам надалі уникати таких-ото характерних для ворога пасток. 

Уявімо собі, що ми добросовісно виконували п’яте правило і розпізнали дію злого духа. З радості беремо музичну трубу – валторну і граємо на ній, і знов повертаємось до п’ятого правила – до морської зірки, користь і необхідність якого досвідчили і зрозуміли на своєму досвіді. 

[335] Правило сьоме. У тих, хто прямує від доброго до ще кращого, добрий ангел торкається душі лагідно, легко і м’яко, наче ото крапля води, яка всмоктується у губку; злий ангел натомість торкається душі грубо, з шумом і неспокоєм, як крапля, що падає на камінь. 

У тих же, хто йде від поганого до гіршого, ці духи торкаються душі у протилежний спосіб. Причиною цього є ставлення до них душі – або негативне, або позитивне. Якщо ставлення негативне, то вони входять із шумом та гамором і їх легко помітити; якщо ж ставлення позитивне, то вони входять потиху, буцім ото до власної оселі через відчинені двері. 

Простіше: наша душа наставлена до добра або до зла, йде до доброго духа або до злого. Той дух, до якого ми йдемо, діє на нас лагідно – спорідненість душ, протилежний діє грубо – протилежність душ. Іншими словами – система батога і калача. 

Уявімо сокиру, занесену над нашою головою – так грубо діє дух, від якого ми втікаємо. Ним може бути як злий, так і добрий дух. 

Уявімо краплю води, яка падає на наше змучене обличчя – так діє дух, до якого ми йдемо. 

 Сьоме правило можемо з’єднати з четвертим.

[336] Правило восьме. Коли втіха з’являється без попередньої причини, то хоч у ній і немає обману, оскільки, як уже зазначалося вище [330], вона походить від Господа Бога, проте людина духовна, якій Бог дарує таку втіху, має дуже ретельно й уважно розважати над цим досвідченням і відрізняти час, коли переживаємо саму втіху, від часу, коли душа ще зберігає тепло і насичена плодами втіхи, яка вже відійшла. Бо часто саме в цей другий період ми діємо із своїх власних, звичних для нас міркувань, або ж унаслідок висновків, що випливають із наших понять та суджень, або під впливом доброго чи злого духа, часто приймаючи рішення та утверджуючись у переконаннях, які не походять безпосередньо від Бога. Відтак їх потрібно старанно обміркувати перед тим, як повністю з ними погодитися чи виконати.

Уявімо, що наше серце сповнене втіхою, поки працює пісочний годинник. Прозріння, думки, рішення і постанови йдуть від доброго духа. Пісок висипався – втіха закінчилась, але залишилось тепло, і далі йдуть прозріння, думки, рішення і постанови, але їх причиною може бути добрий дух, поганий дух, ми самі.

З’єднаємо восьме правило з третім.

Погляньмо на останній рисунок. Правила духовного розпізнавання другого тижня діляться на дві категорії правил: 

1) втіха в нашому серці; 

2) розпізнавання своїх думок. 

1) втіха в нашому серці: 

      походження; 

      без причини: 

                                  добрий дух; 

               після втіхи: 

                                  добрий дух; 

                                  злий дух; 

                                  ми самі; 

      з попередньою причиною: 

                                  добрий дух; 

                                  злий дух: 

                                           тактика злого духа; 

                                           тактика злого і доброго духа у двох категоріях людей; 

2) розпізнавання свої думок: 

      початок, середина, кінець; 

      при виявленні дії злого духа повернутись до попереднього правила.