Назва Правил  

Ігнатій розпочинає виклад розпізнавання духів вступним і насиченим визначенням: 

«Правила, які допомагають відчувати і розуміти, принаймні, до певної міри, різні порухи, викликані в душі: добрі, щоб їх прийняти, і погані, щоб їх відкинути; найбільш придатні для Першого тижня» [1]. 

Короткий текст озвучує багато ключових елементів розпізнавання і заслуговує на нашу ретельну увагу. Він поданий згідно з потрійною парадигмою, яку ми вже розглядали в досвіді Ігнатія в Лойолі і яка керуватиме його вченням про розпізнавання духів в загальному. Ми коментуватимемо зміст цього тексту. 

Перше слово назви вказує на літературний жанр, яким Ігнатій користується. Він подає своє навчання про розпізнавання як серію правил. Ігнатій не написав духовний трактат, подібний до творів Франциска Сальського, Йоана від Хреста та інших. Він уклав короткі суттєві формулювання з подвійною метою. Вони подають інструкції стосовно елементів розпізнавання духів і практичні норми, які слід вводити в практику паралельно з отриманими інструкціями [2]. Це лаконічні орієнтири щодо особливих духовних дійсностей в розпізнаванні, які містять вказівки щодо того, як з ними поводитися. Вони більше практичні, ніж теоретичні. Ігнатій називає цей текст серією правил у такому розумінні. 

Зміст Вправ ясно показує, що коли Ігнатій писав їх, то мав на увазі, що їх пояснюватиме хтось, хто їх розуміє [3]. Їх треба пояснювати тій людині, яка потрапить у духовну ситуацію, описану правилами, і вчитиметься, як у такій ситуації реагувати на духовний досвід. За допомогою мудрості самих вправ і керівника, який їх відповідно пояснює, особа зможе почерпнути духовну користь зі свого досвіду і краще підпорядкувати своє життя волі Господа. Це мета всього розпізнавання. 

Ігнатій відмічає, що його чотирнадцять правил допоможуть «до певної міри» в розпізнаванні духів. Це означає, що хоча ці правила допоможуть у мистецтві розпізнавання, але вони не намагаються сказати все, що можна сказати про розпізнавання духів. Можливі різні інтерпретації; можливо, що Ігнатій має на думці другу серію правил розпізнавання духів. Для нашої мети достатньо розуміти, що ці чотирнадцять правил із усім їхнім багатством не вичерпують думку Ігнатія про розпізнавання духів. 

Скромний вислів «до певної міри» може обманювати. Ці правила містять найпрактичніші для використання інструкції стосовно розпізнавання духів в усій християнській традиції. В неперевершений спосіб і саме тому, що Ігнатій вибрав жанр правил, ці чотирнадцять директив становлять надзвичайно цінний засіб для зрозуміння сенсу порухів серця.