Два фундаментальні напрямки життя
Ми вже відмічали напрямок мови в розповіді Августина про його досвід. Були два фундаментальні напрямки. Перший – від Бога до самопоблажливого життя з ігноруванням моральних обмежень. Це напрямок молодого Августина. Другий напрямок породжує зростаюча втома серця від такого способу життя, яка змінює перший напрямок. Збільшується бажання Августина розірвати з порожнім життям, відлученим від Бога, і йти до Бога. Ще до навернення, хоча й нерішуче, він починає рухатися в іншому напрямку: «Я пробував знову й підійшов трошки ближче до моєї мети, потім ще ближче…». Ці два фундаментальні напрямки духовного життя, засвідчені в досвіді Августина, можна окреслити так: перший полягає в рухові від Бога і до смертних гріхів; другий, протилежний до першого, полягає в рухові до Бога і від смертних гріхів, а насправді – від будь-якого гріха: смертного чи легкого. У першому правилі Ігнатій описує дію двох духів, доброго і поганого, в людині, яка йде від Бога і до смертного гріха – як у випадку молодого Августина. У другому правилі він описує дію двох духів у людині, яка йде до Бога і від смертного гріха – як у випадку зрілого Августина, який шукає духовного відновлення. Таким
чином Ігнатій підкреслює дуже
важливий факт: щоби точно
розпізнати, який дух діє в
людському серці (і тому знати –
прийняти його чи відкинути), ми
повинні спершу ідентифікувати
фундаментальний
напрямок духовного
життя особи. Це – необхідна
умова для правильного
розпізнавання, який дух діє в
особі, яка його досвідчує у
своєму напрямку. Ці два правила
допомагають нам ідентифікувати
величезний і заплутаний духовний
досвід і правильно на нього
реагувати. Тепер наше завдання в
цьому розділі: вивчити перше
правило.
| ||