Специфічно духовне усвідомлення \ відчування

Основне питання залишається відкритим. Наше внутрішнє життя дуже складне, в ньому є багато рівнів порухів у внутрішньому світі. І тому потрібно точніше визначити в цій складності конкретний вид внутрішніх порухів, які нам потрібно усвідомити – як цього хоче Ігнатій. Визначення конкретного об’єкта розпізнавання – це ключ до розпізнавання, яке справді буде розпізнаванням духів.

Коли Ігнатій говорить в Духовних Вправах про щоденну розмову керівника з реколектантом, то пише, щоби керівник, « не бажаючи дізнатися про особисті думки та гріхи того, хто виконує вправи, все ж був добре обізнаний із переживаннями та думками, що їх породжують в останнього різні духи» [1]  . Даніель Джіл пропонує такий підхід:

«Сімнадцята заувага виразно відрізняє думки, які стосуються нашого психологічного усвідомлення (“особисті думки”), від думок, які стосуються нашого морального усвідомлення (“гріхи”), і від того, що стосується нашого духовного усвідомлення (“переживаннями та думками, що їх породжують в останнього різні духи”)».

Він продовжує: «Це переживання та думки, які в назві правил названі добрими і поганими. Вони виразно відрізняються від того, що може бути гріхом чи думками самого реколектанта» [2]  .

Вивчення цих трьох взаємопов’язаних, але різних видів внутрішнього усвідомлення допоможе нам краще умісцевити духовне усвідомлення, яке є об’єктом ігнатіянського розпізнавання духів. Наступна схема представляє ці три види усвідомлення.

ВИДИ ВНУТРІШНЬОГО УСВІДОМЛЕННЯ

ПСИХОЛОГІЧНЕ

МОРАЛЬНЕ

ДУХОВНЕ

Кожна людина реагує на довколишній світ різноманітними афективними реакціями. Якщо будемо уважними, то щораз краще зможемо помічати свої афективні реакції в різних життєвих обставинах. У такий спосіб ми краще розумітимемо свої взірці емоційних реакцій, свої напруження і боротьбу. Таке внутрішнє усвідомлення – це психологічне усвідомлення, яким професійно займається психологічне порадництво і яке ми здобуваємо завдяки різним каналам у щоденному житті: реакція друзів, щоденні зусилля помітити емоційний стан у різних обставинах дня, рефлексія над стосунками з іншими людьми тощо.

Так можна зрозуміти, що в деяких обставинах ми автоматично стаємо злими чи лячними, відчуваємо себе більш чи менш безпечно, настрій піднімається або опускається – і діємо відповідно. Краще усвідомлення індивідуальних взірців психологічних реакцій і їхніх причин веде до більшої ясності й свободи в емоційно здорових виборах, збільшує енергію для вирішення життєвих завдань. Таке психологічне усвідомлення – дуже важлива допомога в житті. Але це не специфічне усвідомлення, яке Ігнатій пропонує в правилах розпізнавання духів.

Другий вид внутрішнього усвідомлення – це перебування «всередині», яке дає нам можливість пізнати моральну якість свого життя. Наскільки наші вчинки, слова, вибори, стосунки з іншими відповідають добрій новині Ісуса Христа? Чи ми живемо згідно з Нагірною Проповіддю, з Новою Заповіддю, з любов’ю, риси якої подає апостол Павло? Таке моральне усвідомлення ми хочемо мати перед кожною Євхаристією, коли приступаємо до таїнства Примирення або тоді, коли справджуємо своє життя Божим Словом. Воно народжується із любові до Христа, яка прагне жити в єдності з Його життям і навчанням. Таке моральне усвідомлення – це також велика цінність у духовному житті, без нього не буде наріжного каменю в будь-якому справжньому прагненні любити Господа і наслідувати Його. Але це також не те усвідомлення \ відчування, яке має на увазі Ігнатій у своєму розпізнаванні.

Розпізнавання духів зосереджується скоріше на третьому виді внутрішнього усвідомлення – на специфічно духовному розпізнаванні. Якщо поняття психологічного і морального усвідомлення відносно нам знані, то стосовно духовного усвідомлення це інакше. Наше завдання на цьому етапі роздумів, зосередженому на назві правил, які ми вивчаємо, – тільки окреслити це духовне усвідомлення в загальних термінах. Пізніше ми будемо вивчати й постійно унаочнювати це усвідомлення. Вивчення досвіду Ігнатія під час лікування в Лойолі пропонує перший підхід до духовного усвідомлення й початкове його порівняння з психологічним і моральним усвідомленнями, які вже описані.

Роздумуючи над двома цілями, Ігнатій досвідчує дві різні серії внутрішніх порухів. Думки про одну мету «не приносять йому великого  вдоволення»; а після думок про другу мету «залишався вдоволеним та радісним». Хоча його відчуття невдоволення і вдоволення – це емоційний психологічний досвід, але з його розповіді очевидно, що це усвідомлення не обмежується лише психологічним рівнем. Ігнатій усвідомлює, що ці взірці емоційних реакцій, які повторюються, безпосередньо зв’язані з його християнським життям і містять послання від Господа щодо напрямку його життя. Це суттєво релігійний вимір цього усвідомлення; він передбачає християнську віру і християнське розуміння того, як Бог діє і через різні фактори впливає на внутрішнє життя людини [3]  . Ігнатій усвідомлює, що ці порухи не тільки показують його психічний стан, але й вказують, яка мета вестиме його до Бога або від Бога.

Отож, Ігнатій на власному досвіді вчиться, що деякі порухи, серед багатьох інших, які проходять через серце, мають особливе значення для нашого життя вірою і виконання волі Бога. Саме на них спрямоване духовне усвідомлення – вид внутрішнього усвідомлення, яке відмічає ці духовно важливі афективні порухи з думками, які їх супроводжують, і їх вплив на наше життя вірою і виконання волі Бога. Для людини, яка вірить в Ісуса Христа, це очевидно, що це духовне усвідомлення – щось більше від тільки психологічного усвідомлення.

Очевидно, що як невдоволення, так і вдоволення, які Ігнатій досвідчує, – це спонтанні афективні порухи. Ігнатій просто знаходить їх у своєму серці; і тоді, коли вони діють на нього, навіть не усвідомлює їх. Очевидно, що це до-моральні порухи; оскільки вони спонтанні, то до них не можна прикладати вимір моральної відповідальності. Час для рішень з моральним значенням стосовно цих порухів може прийти пізніше, але тепер моральний рівень ще не досягнуто. Ігнатіянське усвідомлення цих контрастних станів серця – не моральне усвідомлення. Але це усвідомлення з величезним значенням для всього його духовного життя – як пізніше покаже його автобіографія. І тому ми тут знаходимо не моральне і не просто психологічне усвідомлення, а специфічно духовне усвідомлення – з величезним значенням для його життя вірою.

І хоча ми розділили ці три види внутрішнього усвідомлення з метою уточнення розпізнавання, але також важливо відмітити, що вони тісно пов’язані між собою. Всі три присутні в одній людській особі. Розвиток чи занепад одного усвідомлення підсилює чи сповільнює розвиток інших. Розвиток психологічного само-усвідомлення розширює простір для духовного усвідомлення, і всі зусилля поглибити психологічне усвідомлення мають велике значення для розпізнавання. Окрім того, духовне усвідомлення передбачає солідне моральне усвідомлення щодо нашого християнського життя. Таке моральне усвідомлення створює тверду базу для духовного усвідомлення, пришвидшує інтеграцію всього нашого життя в процес розпізнавання і допомагає уникнути білих плям, які, якщо їх не помітити, можуть зменшити ясність духовного усвідомлення. І навпаки, ефективне духовне усвідомлення допоможе людині в психологічно здорових виборах і мудрих моральних рішеннях.