Г. Проблема «перенесення»  

Це інший вид можливих проблем у духовному керівництві. Це певний природний наслідок реляції між духовним керівником і керованою особою. Часті зустрічі з іншою людиною на протязі довгого часу, говоріння про себе і своїх найінтимніших і найболючіших проблемах спричинює в керованої особи певні почуття, позитивні або негативні, до духовного керівника. Позитивне перенесення виникає тоді, коли керований прив’язується до керівника і бачить у ньому лише позитивні риси і не замічає вади і слабкості. Може ідеалізувати особу духовного керівника. Така постава буде впливати на процес духовного керівництва і утруднювати його. Така людина перебільшує значення духовного керівника. Узалежнюється від нього. Дбає про його думки і осуди. Багато чого робить лише для того, щоб сподобатися керівникові, а не тому, що переконана в слушності таких вимог. Про багато проблем не хоче розмовляти, особливо про ті, які можуть зустрітись з несхваленням керівника. Таким людям важко стати незалежними і чинити згідно зі своїми переконаннями і вимогами Євангелія. Потреба акцептації зі сторони духовного керівника і страх перед відкиненням тут дуже сильні. При негативному перенесенні ситуація протилежна. Якщо духовний керівник не сповнює очікувань і веде себе по-іншому, ніж очікується, з’являється багато злості й знеохочення щодо нього. Злість може виражатися безпосередньо або передаватись пасивним способом. Керований часто звинувачує керівника або не співпрацює з ним. Він зачинений на все, що походить від духовного керівника. Це більш-менш усвідомлене прагнення керованого, аби духовний керівник достосувався до його очікувань і прагнень. Духовне керівництво в цьому випадку також буде обмеженим або заблокованим.