Б. Труднощі різних психологічних типів
Другий вид труднощів випливає з різними
психологічними типами. Є люди, яким особливо важко бути
відвертими і співпрацювати з іншим. Наприклад,
параноїдальні люди, повні упереджень і негативних
почуттів до інших, повні недовіри до інших, в часі розмов
будуть спричинювати багато труднощів. Їм важко довіритись
і відчинитись. Їм важко бути щирими. І тому розмови з
ними будуть трудними і для духовного керівника. Таким
людям потрібно багато часу, щоб відчинитись перед
керівником. Особи з деякими істеричними рисами, тобто ті,
які мають поверхневі й половинчасті почуття, легше
ввійдуть в контакт з духовним керівником, але їхня
реляція буде половинчастою, поверхневою. Їм важко ввійти
в свої проблеми глибше і розпочати глибокий інсайт, аби
зрозуміти себе і стати здатними контролювати свої
почуття. Таким людям спочатку треба допомогти впоратись з
людськими проблемами, а потім розпочинати духовні. Це
повинно бути фундаментом глибшої праці в духовному
керівництві. Якщо проблеми особистісного характеру не
будуть вирішені, то це буде блокувати й утруднювати
процес духовного керівництва і реляції з духовним
керівником. Деякі люди можуть мати захисні механізми, які
глибоко закорінені, і їм важко буде їх позбутись. Ці
механізми можуть бути дуже болючими для людини, але вона
буде неспроможною відмовитись від них. Відмова від них
несе з собою страх і невпевненість. Усвідомлення, що нові
механізми, більш зрілі, ще не сформувались, збільшує
страх і невпевненість. Обсесійно-компульсивні особи дуже
невпевнені до себе і до інших, потребують постійно
перевіряти й контролювати себе й інших. В стані постійної
непевності їм важко приймати конкретні рішення. Вони
наповнені сумнівами й скрупулами, потребують постійно
очищатися, постійно вибачитися і вибачати. Таким людям
важко подолати свої захисні механізми. Відмова від них
буде поглиблювати непевності й проблеми. Прийняти рішення
розпочати новий шлях, більш зрілий, але туманний, є дуже
важким. І тому людина постійно повертається до своїй
болісних постав, до яких вже призвичаїлась. Людині важко
відмовитись від старих адаптивних процесів і
достосуватись до нових умов життя. А створення нових
процесів не є легким і простим. Звідси виникає бунт,
знеохочення і пасивність, спричинені страхом і непевністю
перед новими ситуаціями й труднощами.
Два види представлених труднощів стосуються
проблем особи людини. Наступні стосуються самого процесу
духовного керівництва.

|