Б. Труднощі різних психологічних типів  

Другий вид труднощів випливає з різними психологічними типами. Є люди, яким особливо важко бути відвертими і співпрацювати з іншим. Наприклад, параноїдальні люди, повні упереджень і негативних почуттів до інших, повні недовіри до інших, в часі розмов будуть спричинювати багато труднощів. Їм важко довіритись і відчинитись. Їм важко бути щирими. І тому розмови з ними будуть трудними і для духовного керівника. Таким людям потрібно багато часу, щоб відчинитись перед керівником. Особи з деякими істеричними рисами, тобто ті, які мають поверхневі й половинчасті почуття, легше ввійдуть в контакт з духовним керівником, але їхня реляція буде половинчастою, поверхневою. Їм важко ввійти в свої проблеми глибше і розпочати глибокий інсайт, аби зрозуміти себе і стати здатними контролювати свої почуття. Таким людям спочатку треба допомогти впоратись з людськими проблемами, а потім розпочинати духовні. Це повинно бути фундаментом глибшої праці в духовному керівництві. Якщо проблеми особистісного характеру не будуть вирішені, то це буде блокувати й утруднювати процес духовного керівництва і реляції з духовним керівником. Деякі люди можуть мати захисні механізми, які глибоко закорінені, і їм важко буде їх позбутись. Ці механізми можуть бути дуже болючими для людини, але вона буде неспроможною відмовитись від них. Відмова від них несе з собою страх і невпевненість. Усвідомлення, що нові механізми, більш зрілі, ще не сформувались, збільшує страх і невпевненість. Обсесійно-компульсивні особи дуже невпевнені до себе і до інших, потребують постійно перевіряти й контролювати себе й інших. В стані постійної непевності їм важко приймати конкретні рішення. Вони наповнені сумнівами й скрупулами, потребують постійно очищатися, постійно вибачитися і вибачати. Таким людям важко подолати свої захисні механізми. Відмова від них буде поглиблювати непевності й проблеми. Прийняти рішення розпочати новий шлях, більш зрілий, але туманний, є дуже важким. І тому людина постійно повертається до своїй болісних постав, до яких вже призвичаїлась. Людині важко відмовитись від старих адаптивних процесів і достосуватись до нових умов життя. А створення нових процесів не є легким і простим. Звідси виникає бунт, знеохочення і пасивність, спричинені страхом і непевністю перед новими ситуаціями й труднощами. 

Два види представлених труднощів стосуються проблем особи людини. Наступні стосуються самого процесу духовного керівництва.