5. Проблеми в границях оздоровлюючого діалогу духовного супроводження   

Щоби внутрішнє зцілення могло відбутись, слід особливу увагу звернути на такі справи: досвід любові в реляціях з найближчими тепер і в минулому, міжособові стосунки в шкільному середовищі й інших групах. Знання історії життя реколектанта, позитивного і негативного досвіду допоможе краще зрозуміти рівень його вразливості, ієрархію цінностей, переконання. 

Необхідно відкривати як позитивні, так і негативні почуття. Важливо, щоб реколектант зрозумів, що почуття самі в собі не мають морального забарвлення, але вони є важливим джерелом інформації про людину. Постава керівника повинна виражати готовність прийняти всю правду про реколектанта. 

Заохотити реколектанта висловлювати свої прагнення й очікування. Звернути увагу на необхідність спостерігати й аналізувати свої реакції, пізнавати себе. Це породжує почуття власної гідності, дає йому можливість самостійно й творчо переживати своє життя і брати відповідальність за свою долю, рішення і покликання. 

Важливою, але трудною темою, є проблема сексуальності. Реколектант повинен про це говорити зі спокоєм. В актуальному світі ця дійсність найбільш невпорядкована. Це показує найбільшу хворобу сучасної цивілізації – брак розуміння, чим є любов, нездатність дарувати й приймати любов, почуття самотності. В нашій культурі ці теми позначені печаттю табу. Відсутність правильного сексуального виховання породжує неприродний страх і труднощі у вербалізації. Часто цей страх породжує внутрішній хаос і є джерелом гріхів і комплексів (замкнутість, агресію тощо). Ця делікатна сфера особливо податлива на зранення і вимагає зцілення. Це вимагає від керівника окресленої постави: відчуття, компетенції та особливої зрілості в цій сфері. Завдяки цьому можна зняти драматизм із цієї сфери життя, захистити реколектанта перед самим собою. Це є одним із плодів зцілення.