5. Проблеми в границях оздоровлюючого діалогу духовного
супроводження
Щоби внутрішнє зцілення могло відбутись, слід
особливу увагу звернути на такі справи: досвід любові в
реляціях з найближчими тепер і в минулому, міжособові
стосунки в шкільному середовищі й інших групах. Знання
історії життя реколектанта, позитивного і негативного
досвіду допоможе краще зрозуміти рівень його вразливості,
ієрархію цінностей, переконання.
Необхідно відкривати як позитивні, так і
негативні почуття. Важливо, щоб реколектант зрозумів, що
почуття самі в собі не мають морального забарвлення, але
вони є важливим джерелом інформації про людину. Постава
керівника повинна виражати готовність прийняти всю правду
про реколектанта.
Заохотити реколектанта висловлювати свої
прагнення й очікування. Звернути увагу на необхідність
спостерігати й аналізувати свої реакції, пізнавати себе.
Це породжує почуття власної гідності, дає йому можливість
самостійно й творчо переживати своє життя і брати
відповідальність за свою долю, рішення і
покликання.
Важливою, але трудною темою, є проблема
сексуальності. Реколектант повинен про це говорити зі
спокоєм. В актуальному світі ця дійсність найбільш
невпорядкована. Це показує найбільшу хворобу сучасної
цивілізації – брак розуміння, чим є любов, нездатність
дарувати й приймати любов, почуття самотності. В нашій
культурі ці теми позначені печаттю табу. Відсутність
правильного сексуального виховання породжує неприродний
страх і труднощі у вербалізації. Часто цей страх породжує
внутрішній хаос і є джерелом гріхів і комплексів
(замкнутість, агресію тощо). Ця делікатна сфера особливо
податлива на зранення і вимагає зцілення. Це вимагає від
керівника окресленої постави: відчуття, компетенції та
особливої зрілості в цій сфері. Завдяки цьому можна зняти
драматизм із цієї сфери життя, захистити реколектанта
перед самим собою. Це є одним із плодів
зцілення.

|