3. Духовне керівництво як зцілення людських ран
Завданням Церкви є повернення людині властивого
образу Бога і правдивого образу себе самої. «Сьогодні
більше, ніж будь-коли, необхідна євангелізація, яка
невтомно показує правдиве обличчя Бога Отця, який в особі
Ісуса Христа кличе всіх нас…» (Pastores dabo vobis, p. 37). В цій новій євангелізації відкриваємо
заклик до зцілення найглибший людських зранень. В
цитованій адгортації читаємо, що дієвим засобом в процесі
євангелізації повинно бути заново відкрите духовне
керівництво. Цей документ закінчується словами
Павла VI, який, будучи архієпископом Мілану, 32 роки
тому сказав: «Духовне керівництво є дуже делікатним, але
цінним знаряддям, педагогічною і психологічною наукою,
яка кладе велику відповідальність на того, хто нею
займається, є духовною вправою, яка вимагає покори і
довіри від того, хто їй піддається». Слід звернути увагу
на деякі небезпеки застосування психотерапевтичних
технік, позбавлених духовної основи. Але в духовному
керівництві необхідні знання з психології і деяких
психотерапевтичних напрямків. Необхідно пам’ятати, що ці
галузі науки повинні виконувати допоміжну роль в
духовному керівництві. Психотерапевти свідомі, що їхня
допомога обмежується введенням людини у «внутрішній
центр» (Юнг). Поворотний момент у зціленні наступає тоді,
коли людина бере відповідальність за своє життя. Це
момент входження в релігійну дійсність. Це поєднується із
здатністю і навіть необхідністю виконувати окреслені
вимоги, завдяки чому відбувається подальший внутрішній
розвиток людини.
Духовне керівництво, про яке йдеться в даній
статті, можна назвати «духовним супроводженням». Його
сенс полягає в спільнім розпізнаванні Бога, що діє в
житті іншої людини. Це життя є єдиним і неповторним, як і
життя духовного керівника. Вони відмінні. І тому не може
бути мови про передання особистого досвіду, рад і
повчань. Йдеться радше про поглиблення і розвиток зв’язку
з Богом.
У наступній частині я покажу, як, на мою думку,
повинна виглядати реляція духовного супроводження зі
сторони духовного керівника. Свідчення пенітентів
показують, яким чином вони сприймають контакт з духовним
керівником і чого від нього очікують. В кінці буде опис
конкретних плодів зцілення – як співпраці в духовному
супроводженні. Автор брав участь у духовному
супроводженні кандидатів до священства і інших
людей.

|