2. Воплочення – вираження зціляючої любові Бога
Ось тому, як через переступ
одного
на всіх людей прийшов
осуд,
так і через праведність
Одного
прийшло виправдання
для життя на всіх людей (Рим 5, 18)
Після первородного гріха людина зачиняється на
Бога, не може повірити, що Бог її любить і шукає. Боїться
Бога і ховається від Нього. Почувається відкинутою Богом,
образ якого через страх і почуття провини був
спотвореним. У цьому ми бачимо найбільш болючі наслідки
первородного гріха, які передаються з покоління в
покоління. Вистарчить почати розмовляти з кимсь про його
життя, аби переконатись, як образ Бога формувався на
основі часто болючого досвіду дитини в контактах з
найближчими людьми.
Рани, спричинені людиною, ніби по аналогію
вимагають зцілення з допомогою іншої
людини.
Людина не може зцілити себе сама. Порятунок
приходить ззовні. Найдосконаліший і найбільш ефективний
спосіб допомоги нам об’явлено в таїні Втілення. Бог став
Людиною. Увійшов таким способом в найбільш глибокі
стосунки з понівеченою людиною. Розпочинає діалог. Бере
участь у досвіді людської природи. Направду ж Він немочі наші узяв і наші болі
поніс, а ми уважали Його за пораненого, ніби Бог Його
вдарив поразами й мучив... А Він був ранений за наші
гріхи, за наші провини Він мучений був, кара на Ньому
була за наш мир, Його ж ранами нас
уздоровлено! (Іс 53, 4-5).
Через Втілення Ісуса відбувається
фундаментальне зцілення – спасіння.
Властиво поставлене духовне керівництво – це
спроба піти слідами Ісуса. Через посередництво нашої
людської природи, яка є здатною до любові (була зцілена),
Бог прагне торкати й лікувати рани зламаних людських
сердець. Дух Господа Бога на мені, бо Господь помазав
Мене благовістити сумирним, послав Мене перев'язати
зламаних серцем, полоненим звіщати свободу, а в'язням
відчинити в'язницю (Іс 61, 1).
Особливу участь в цьому помазанні Святим Духом,
Духом Любові, що несе силу зцілення, мають священики
правом Таїнства Священства. З характеру Таїнства Подружжя
– таїнства любові виникає, що правильно формовані родинні
стосунки повинні вносити в людське життя зцілювальний,
спасительний результат. Це можливе тоді, коли крім
спільноти щоденного життя існує глибший, духовний контакт
між членами родини. Таким способом як подруги для себе
навзаєм, так і батьки для дітей стають духовними
керівниками, тобто учителями любові. Так духовне
керівництво не пов’язане зі священством. Найсуттєвішим є
те, щоб духовний керівник мав досвід любові й був цього
свідомим. Лише така людина спроможна дарувати любов і
супроводжувати в зціленні ран іншого.

|