1. Головні джерела зранень сучасної людини  

Часто вказують такі причини хвороб сучасної людини: криза родинних стосунків, система виховання, базована на заборонах і наказах, насилля в міжлюдських стосунках. Внаслідок технічного розвитку цивілізації вартість людини оцінюється швидкістю і результативністю праці (людина ери комп’ютерів) й осягнень у різних ділянках знань, а не фактом бути людиною. Все це разом спричинює внутрішнє роздвоєння, а основним терпінням сучасної людини є брак любові. 

«Людина не може жити без любові. Людина залишається незрозумілим створінням для себе самої, її життя позбавлене сенсу, якщо їй не об’явиться Любов, якщо не зустрінеться з Любов’ю, якщо не торкнеться Любові й якимось чином не присвоїть її, якщо не візьме в ній живої участі» (Redemptor  hominis). 

Без досвіду любові, яка відхиляє людині, що вона є цінною особою, вона трактує себе інструментально, а чесноти, якими володіє, видаються їй частковим й практичним добром: 

- руки для праці; 

- голова для здобування наукових титулів; 

- сексуальність та емоції для заспокоєння потреб і ненаситні пошуки нових вражень. Щораз частіше кажуть, що найбільшою раною, навіть хворобою цивілізації наших часів є нездатність до глибших реляцій любові. Сучасна людина загублена, і їй важко знайти себе серед людей, навіть найближчих. В натовпі та в родині вона самотня. 

Бог, який є Любов’ю, створив людину з любові і кличе її до любові. Драматична ситуація сучасної людини спричинена фальшивим образом Бога. Замічаємо тісну залежність. Брак досвіду любові між людьми робить неможливим досвід любові Бога. Тут знаходиться джерело деформації образу Бога, який постає перед сучасною людиною. Парадоксально, як стверджує психологія релігії, але образ Бога в людині створюється на основі якості стосунків з батьками. Якщо в цих стосунках присутня любов, то релігійність і ставлення людини до Бога буде наповнене любов’ю. А якщо дитина не відчуватиме, що батьки її люблять, якщо не навчиться любити, то, коли виросте, не зрозуміє Бога як любові.