3. Вербалізація почуттів  

Розказування того, чим ми живемо, є суттєвим елементом духовного керівництва. Вербалізація своїх почуттів займає особливе місце. Торкає проблем, які в нас глибоко приховані, які ми не усвідомлюємо, і щодо них можемо ставати вільними. Які функції виконує вербалізація почуттів? 

- Висловлювання почуттів дає духовному керівникові інформацію, яка дозволяє йому мене пізнати і вести, інформацію, яка торкається глибших пластів моєї особи, які показують, ким я є насправді. Тому в духовному керівництві важливо відхиляти глибину своїх переживань. Мої почуття в окреслених ситуаціях є унікальними, неповторними, і якщо я їх не представлю, а обмежусь раціоналізуванням своєї поведінки, то слухач їх не пізнає. Духовний керівник в деякому сенсі зданий на те, що я йому розкажу, і від того, наскільки я буду щирою, залежить ефективність його допомоги. 

- Вербалізація допомагає мені самій краще зрозуміти свої почуття, відхиляє інші або глибші аспекти мого досвіду, дозволяє замітити фальш, невластиву інтерпретацію. 

- Вербалізація допомагає зменшити драматичність почуттів. Якщо я залишаюсь сама з невисловленими почуттями, то вони можуть здаватись мені страшними, важкими, особливо тоді, коли починаю їх бачити виразно і відчувати інтенсивно. Вербалізація допомагає підійти до них спокійно, не боятись їх, не соромитись, не звинувачувати себе. І в цьому допомагає спокійне акцептуюче слухання і водночас об’єктивне і ясне бачення моїх проблем духовним керівником. 

- Висловлювання почуттів зменшує їх тягар, запобігає їх акумуляції, перенесенню та неконтрольованій розрядці. Духовний керівник бере на себе частину цього тягаря. 

- Висловлювання почуттів допомагає звільнятись від них. Я перестаю бути в’язнем свого страждання, страху, суму, злості, стаю їхнім господарем. За посередництвом слова я отримую владу над своїми почуттями, можу ними керувати. 

- Висловлювання почуттів дає мені шанс отримати від духовного керівника відповідну допомогу, в залежності від етапу, на якому я перебуваю. Духовний керівник може заохотити до рефлексії над певним аспектом мого досвіду, до акцептації, допомогти в розпізнаванні, заохотити до контролювання, перегляду мотивів, звернутись до вартостей і жити ними. 

Варто також зауважити важливість почуттів (позитивних чи негативних), які постають щодо духовного керівника. Почуття супроводжують усякі міжлюдські стосунки, і оскільки керований лише починає йти шляхом визволення, то може мати щодо духовного керівника багато невпорядкованих почуттів, пов’язаних зі своїм минулим, які переносить на нього. Висловлювання їх виконує всі вищеописані функції. Вартість вербалізації збільшується відповідною поставою керівника, його внутрішньою свободою, емоційною дистанцією до керованого. 

Як вербалізувати й описувати свої почуття? 

Докладний опис своїх почуттів в духовному керівництві можливий тоді, коли супроводжується зусиллями і відвагою вслухуватись у них, глибше їх відчувати і намагатись зрозуміти, про що вже було сказано. Допомогою буде вже сама присутність слухача, в даному випадку духовного керівника, який своєю увагою, реакціями неповного розуміння, питаннями заохочує до щораз точнішої вербалізація змісту почуттів. Вербалізація завжди поєднується з контекстом, в якому народжувались почуття, але головним є само описування почуттів. Необхідно намагатись ясно й докладно вербалізувати свої почуття, що в щоденності не є легкою справою. Опис почуттів повинен бути особистим, тобто стосуватись «я», «мене», без узагальнень. Повинен містити опис почуттів, які дійсно переживались в конкретній ситуації. Якщо бракує слів, то можна користуватись порівняннями, метафорами. 

Вміння описувати свої почуття можна порівняти з поезією, мистецтвом. В діалогу між людьми, коли слова повні значень і почуттів, коли емоції знаходять творче вираження в людській мові, результатом може бути поезія. Це сильна мова, якщо її порівняти з анемічною мовою багатьох наших розмов.