2. Розпізнати почуття  

Важливо, щоб із зауваженням і акцептацією почуттів поєднувалось їх розпізнавання. Йдеться про те, щоб уважно приглядатись почуттям, аналізувати їх, аби знайти їхнє коріння і причину. Якщо вже усвідомила якесь почуття, можу себе запитати: звідки воно взялося? Наприклад: «Чому я відчуваю страх, коли бачу якусь людину?», «Чому відчуваю образу в даній ситуації?» тощо. Часто цих питань недостатньо; щоби дійти до суті справи, необхідно розглянути можливості, напр., «Чому я так боюсь екзамену? Чого саме я боюсь – екзаменатора, поганої оцінки, що з мене будуть сміятись?» – це лише деякі можливості. Аналіз почуттів допомагає їх поєднати, напр., роздумуючи над своєю злістю, можу побачити, що вона виникає з заздрості чи незадоволення з себе, зі страху за себе, що є захистом перед соромом, болем або зраненням. Аби зійти глибше, необхідно порівнювати різні ситуації, в яких досвідчуємо подібних почуттів, напр., переживання суму, пригнічення, болю, коли мною хтось легковажить, не цікавиться або не сповнює моє приховане бажання, коли має іншу думку, коли мені в чомусь відмовляє – чому? З якою не заспокоєною потребою це поєднується, з якими прагненнями і очікуваннями щодо людей, з яким досвідом мого минулого? 

Такий аналіз почуттів допоможе мені побачити, як часто я узалежнена від любові інших, вразлива на всі форми несприйняття мене. Допоможе мені побачити свій негативний образ себе самої, утруднює стосунки з людьми і прийняття життєвих завдань, реалізацію християнських вартостей. Зрозуміння цього допоможе мені краще розуміти інші реакції й почуття. 

Аналіз почуттів допомагає яснішому баченню, кращому зрозумінню, входженню в глибину прихованих почуттів і потреб, веде до більшого усвідомлення й інсайту. Його слід робити в хвилинах рефлексії над собою, іспиту совісті. В духовному керівництві ми маємо можливість представляти результати аналізу керівникові – щоб справджувати своє розпізнавання, коригувати його й робити більш об’єктивним.