3. Необхідність впорядкування почуттів в духовному
керівництві
З огляду на таке значення почуттів для нашого
життя, на такий вплив на осуди нашого розуму й на нашу
свободу, з огляду на такі часто незрілі форми ставлення
до них, очевидно, що працю над собою мусимо розпочати від
налагодження контактів з почуттями, від інсайту в свої
почуття, від зрозуміння їх. Тим більше це є необхідним в
духовному керівництві, яке на першому етапі спрямоване до
пізнання невпорядкованості у сфері почуттів, прагнень,
мотивів поведінки, потім – до повільного усування цієї
невпорядкованості, перемінення себе для того, щоб, будучи
щораз вільнішим, бути здатним шукати і знаходити Божу
волю. Духовне керівництво повинно допомогти даній особі
відкрити в своєму житті дію благодаті і відповісти на
неї. Але благодать будує на природі, рахується з
природою, діє через природу. Чим більше будемо внутрішньо
впорядковані, чим більш зрілою буде наша особовість, тим
краще зможемо побачити в своєму житті дію Бога і тим
повніше на неї відповісти. Чим більш почуттєво зрілими ми
будемо (без почуттєвої зрілості неможливо говорити про
зрілість особи), тим більш почуттєві сили будуть
гармонійно з’єднані з розумом, податними на його
керівництво так, що розум зможе користуватись почуттями
дійсно раціональним способом. Лише тоді, коли впорядкуємо
свої почуття, зможемо у повноті користуватись даром, яким
вони є для нас. Зможемо властиво прочитувати інформацію,
яку вони містять – про нас самих, про мотиви наших
виборів, про стан наших контактів з людьми. Будемо
спроможні переживати глибокі, позитивні почуття, які
полегшують жити життям, згідним з його цілями. Будемо
спроможні так керувати своїми почуттями, щоб у свободі
вибирати те, що краще з огляду на вартості, на Бога і
Його славу.

|