4. Необхідність духовного керівництва в
емоційному і духовному розвитку людини
о. Мєчислав Кожух ТІ
Сьогоднішня рефлексія є, з одного боку, спробою
показати вплив емоційної сфери на духовну царину людини,
з другого, бажанням поєднати її з духовним керівництвом в
розумінні духовного розпізнавання.
Звичайне духовне керівництво поєднується лише з
духовною сферою. Якщо з’являються більші проблеми
емоційного характеру, то духовний керівник відсилає особу
до психолога, і це розуміється як допомога в керівництві.
В адгортації Іоанна Павла ІІ, Pastores dabo vobis, 40, читаємо: «Необхідно відкрити заново
велику традицію особистого духовного керівництва, яке
завжди приносило чисельні й цінні плоди в житті Церкви. В
конкретних випадках і при виконанні точно окреслених умов
воно може бути підсилене, але не замінене певними формами
аналізу чи психологічної допомоги».
Папа виразно приймає таку
перспективу.
Натомість тут духовне керівництво поєднується
також з розвитком емоційної сфери людини. В підтексті
сказано, що не йдеться про лікування нервово чи психічно
хворих, але про допомогу здоровій людині в духовній і
емоційній площинах.
1. Рівні життя людини
2. Духовне керівництво і психотерапія
3. Зв’язок між духовною і емоційною сферами
людини
4. Духовна і емоційна сфера в «Духовних Вправах» св.
Ігнатія
5. Невпорядковані почуття і свобідна воля людини
6. Закінчення

|