4. Необхідність духовного керівництва в емоційному і духовному розвитку людини

 

о. Мєчислав Кожух ТІ  

 

Сьогоднішня рефлексія є, з одного боку, спробою показати вплив емоційної сфери на духовну царину людини, з другого, бажанням поєднати її з духовним керівництвом в розумінні духовного розпізнавання. 

Звичайне духовне керівництво поєднується лише з духовною сферою. Якщо з’являються більші проблеми емоційного характеру, то духовний керівник відсилає особу до психолога, і це розуміється як допомога в керівництві. В адгортації Іоанна Павла ІІ, Pastores dabo vobis, 40, читаємо: «Необхідно відкрити заново велику традицію особистого духовного керівництва, яке завжди приносило чисельні й цінні плоди в житті Церкви. В конкретних випадках і при виконанні точно окреслених умов воно може бути підсилене, але не замінене певними формами аналізу чи психологічної допомоги». 

Папа виразно приймає таку перспективу. 

Натомість тут духовне керівництво поєднується також з розвитком емоційної сфери людини. В підтексті сказано, що не йдеться про лікування нервово чи психічно хворих, але про допомогу здоровій людині в духовній і емоційній площинах. 

 

1. Рівні життя людини

2. Духовне керівництво і психотерапія

3. Зв’язок між духовною і емоційною сферами людини

4. Духовна і емоційна сфера в «Духовних Вправах» св. Ігнатія

5. Невпорядковані почуття і свобідна воля людини

6. Закінчення