3. Виховання совісті в духовному керівництві

о. Войцєх Гєртих ОР  

На початку я хотів би виразити своє здивування, що запросили саме мене, домініканця, прочитати статтю на тему виховання совісті в духовному керівництві. Ми, домініканці, особливо не займаємось цими питаннями. Якщо хтось потребує індивідуального духовного керівництва, яке допоможе йому сформувати совість, то найкращу допомогу знайде в єзуїтів. Ігнатіанська традиція духовності і новітня теологія наголошували на вихованні совісті. Тим часом домініканський підхід до духовного життя відмінний. В нашій духовній і чернечій формації ми не наголошуємо на індивідуальному духовному керівництві – як то роблять сучасні духовні традиції. Summa teologiae св. Фоми Аквінського теми совісті взагалі не торкається. 

Що ми, домініканці, маємо замість індивідуального духовного керівництва? Наш генерал, о. Даміан Байрн пояснював нам, що замість індивідуального духовного керівництва ми маємо солідну теологічну освіту і вимогливе життя у спільноті. Теологія вводить у дусі віри в читання Божого Слова, накреслює перспективи, показує духовний горизонт і, в світлі Об’явлення, закони розвитку Божого життя в людських душах, а вимогливе життя у спільноті є дослідним плацдармом, на якому справджується вірність, підкреслюється братня любов, взаємна мобілізація до жертовності й послуху, що випливає з віри і спільного розпізнавання поклику Святого Духа. Це шлях до святості, відчинений для кожного. Не кожний має можливість зустріти доброго духовного керівника, компетентного в теології, побожного і відкритого на інших. Що має робити контемплятивна черниця, зачинена в монастирі, духівник якої не є добрим духовним керівником? Опертись на добру теологію і сумлінно жити в спільноті. Кожний живе у спільноті, і кожна спільнота може прямувати до сумлінної та відповідальної любові. Кожний може знайти доброго автора, шанованого вчителя духовного життя, підтвердженого Церквою. Найкраще, якщо це буде канонізований святий. (Небезпечною стороною такого підходу є те, що нам може забракнути запалу, щоб зануритись у солідну теологію, або коли спільнота, в якій живемо, байдужа. Тоді будемо беззахисними!) 

Після вступного зауваження попробую глянути на формування і розвиток совісті в світлі основних, найбільш фундаментальних правд про Бога і про зустріч Бога з людиною. Спираюсь на теологію св. Фоми Аквінського і на теологію Кармелю, яка мені близька. 

1. Накреслення перспективи

2. Християнське сумління

3. Розвиток сумління

4. Закінчення