3. Кінцеві зауваження  

 

Ситуація людини в суспільстві після падіння комунізму дозволяє побачити, яке велике значення для християнської формації свідомих мирян і зрілого духовенства може мати духовне керівництво і різні ініціативи, пов’язані з ним (публікації, семінари, реколекції тощо). Хочу наголосити на особливому значенні духовного керівництва для кандидатів до чернецтва і священства, а також і для духовенства. Духовне керівництво і солідна інтелектуальна формація – це упривілейовані засоби. Колись було достатньо ідентифікації з Церквою і підпорядкування себе їй, що випливало з довіри до її історичної мудрості. Сьогодні, коли світ став плюралістичним, цього вже не достатньо, необхідно окреслити особисту тотожність, яка не буде полягати лише в ідентифікації себе з групою, її символами і традицією, але буде означати інтеріоризацію цінностей, на базі яких може розвиватись діалогічна (не діалектична) відповідальність в рамках суспільства, політики, Церкви тощо. Знаходження такої тотожності може відбуватись лише в свободі і серед реального життя як його частина. І це є завданням духовного керівництва.