2. Дивитися на важливий досвід
Відповідь повинна стосуватися не зовнішніх обставин чи маловажних даних, а суттєвого досвіду. Все, що пов’язане з «я», є переживанням: наміри, враження, переконання, постави й відчуття. Саме на них слід спрямувати відповідь, бо саме вони створюють корінь повідомлення, саме про них людина хоче нам щось сказати. Ось кілька прикладів.
П’ЯТИЙ ВИПАДОК
Іван, 30 років: Скарби Ватикану – це найбільший скандал Церкви. Церква збагачується, використовуючи добру волю бідних. Скарбниці Риму наповнені золотом, Церква також володіє більшою частиною акцій багатьох фірм.
Відповідь А: Можливо, що Ватикан має скарби, але є також багато вбогих священників і єпископів.
Відповідь Б: Тебе дратує Ватикан.
Зауважмо, що я не заперечую можливості розмовляти про скарби Ватикану, але вважаю, що спершу слід відобразити суб’єктивний аспект. Так створюється клімат зрозуміння і зменшується агресія, яку співрозмовник виражає у таких випадках. Я вже безліч раз чув звинувачення стосовно скарбів Ватикану. Найчастіше це вираження агресивного ставлення до когось, кого ідентифікують із Церквою. Якщо не помиляюся, то Карл Маркс – перший, хто заговорив про ці сховані скарби. З того часу цю пластинку крутять постійно як щось очевидне. За такими звинуваченнями приховується ненависть до Церкви, і тому мусимо вести себе так, що ця ненависть була висловлена, визнана й обговорена – замість того, щоб ховатися за чимось таким далеким, як скарби Ватикану.
ШОСТИЙ ВИПАДОК
Теодор, 42 роки, жонатий: Наша група подружніх пар вже кілька років зустрічається щомісяця. Ми дружимо між собою. Тільки наш священник, отець Карл, не допасувався до нас. Це добра людина. Поки ми їмо чи мило розмовляємо, то немає проблем. Але при обговоренні серйозних тем він стає авторитарним. Завжди хоче мати за собою останнє слово. Не слухає і не допускає інших думок. Не знаємо, що маємо з ним робити.
Відповідь А: Ви повинні зрозуміти, що отець Карл справді є трохи авторитарним. Але він тільки хоче, щоб ви прийняли навчання Церкви.
Відповідь Б: Вас дратує поведінка отця Карла.
Відповідь А стосується зовнішніх фактів; відповідь Б відображає те, як Теодор і його група внутрішньо переживають прикрість. Друга відповідь говорить про те, що висловлювання Теодора сприйняті властиво. Відповідь не осуджує зовнішній факт, тобто отця Карла, і тому збільшує довіру. Теодор потребуватиме ще трохи часу для зрозуміння стану свого духа, якщо для нього це серйозна проблема. До цього моменту кожна відповідь, яка не відображає його послання, не має сенсу. Цей приклад виразно унаочнює, чи відповідь стосується зовнішніх фактів, чи внутрішнього стану.
СЬОМИЙ ПРИКЛАД
Анна, 13 років: У нашій школі уроки релігії жахливі. Нас вчить стара черниця, яка дуже сувора й не розуміє нас. Її справді важко витримати, бо говорить тільки вона, а ми мусимо визубрити те. Вчителька історії добра, бо цікава й любить нас. Грета, моя подруга, говорить, що в їхній школі вони розділені на групи і на уроках релігії цікаво дискутують. Не можуть дочекатися уроку релігії й охоче вчаться. В нас уроки релігії дуже нудні.
Відповідь А: Так, потрібно реформувати метод навчання релігії.
Відповідь Б: Ти дуже незадоволена уроками релігії.
В останніх двох прикладах можемо помітити наступне: аби зрозуміти іншого й зміцнити його здорові внутрішні сили, відповіді повинні стосуватися його переживань, а не самого факту, про який можна буде порозмовляти пізніше.
| ||