2. Концепція людини в духовному керівництві  

Духовне керівництво, так само як педагогіка і психологія, в основі своєї активності та праці з людиною ставлять якусь концепцію людини – що є людина і якою вона повинна бути. І тут ми, звичайно, притримуємось концепції людини, яку подає християнська філософія: 

„1. Людина є вільною істотою. Людським є тільки той чин, який здійснюється людиною у повній свободі, і тільки за такий чин людина несе повну відповідальність. 

2. Людина є особою, тобто індивідом. Нема і не може бути двох ідентичних осіб. І тому не може бути двох ідентичних людських шляхів до спасіння. Кожна людина йде власним шляхом. 

3. Існує об’єктивна ієрархія етичних і релігійних вартостей, у відповідності з якими людина повинна приймати рішення – якщо хоче бути релігійною або етичною особою. Взірцем автентичного способу життя тими вартостями є Ісус Христос. Звідси випливає основний постулат християнської педагогіки – наслідування Ісуса Христа, але без втрати своєї особової індивідуальності та самобутності”[1].