16. Таїну неможливо мати, але в неї можна ввійти 

Іди – за край. Народження – по смерті 

тебе чекає. Прагни стрімголов 

на ту тропу, що яра, наче кров, 

воліє душ, що щирі і одверті 

так і живуть – своїй передкінцем, 

як припочатком. І рушають д’горі, 

коли біда оба крила прострить 

і повертає вічності живцем. 

Василь Стус 

Таїна в християнському значенні означає не щось, повністю незбагненне для людського розуміння, а те, що неможливо мати, але в що можна ввійти. І це входження не відбувається одноразово – ввійшов і залишаюсь там назавжди, а неначе почергове зав’язування і розв’язування очей, почергове проходження через світло і морок, постійне коливання між нерозумінням і розумінням. Це можливе лише при постійному наверненні-метаної: внутрішній зміні. 

Габріель Марсель порівнює поняття „таїна” і „проблема”, і так їх розрізняє: таїна – це входження у ситуацію, це особистий досвід, у якому різниця між суб’єктом і об’єктом зникає; проблема – це постання стіни між суб’єктом і об’єктом, відчуження суб’єкта від об’єкта. У цьому ж світлі він розрізняє надію і оптимізм: надія – це входження у досвід; оптимізм – це споглядання на досвід зі сторони. 

У першому Тижні духовних вправ реколектант повинен розв’язати коан: гріх – любов. І ці дві суперечності він розв’яже лише повністю занурившись в переживання своєї гріховності, на дні якої знайде Бога і безмір Його любові. Знайти в пеклі своєї душі Бога – лише досвід такого внутрішнього переживання народжує християнина.