16. Таїну неможливо мати, але в неї можна
ввійти
Іди – за край. Народження – по
смерті
тебе чекає. Прагни
стрімголов
на ту тропу, що яра, наче
кров,
воліє душ, що щирі і
одверті
так і живуть – своїй
передкінцем,
як припочатком. І рушають
д’горі,
коли біда оба крила
прострить
і повертає вічності
живцем.
Василь Стус
Таїна в християнському значенні означає не щось,
повністю незбагненне для людського
розуміння, а те, що неможливо мати, але в що
можна ввійти. І це
входження не відбувається одноразово – ввійшов і
залишаюсь там назавжди, а неначе почергове зав’язування і
розв’язування очей, почергове проходження через світло і
морок, постійне коливання між нерозумінням і розумінням.
Це можливе лише при постійному
наверненні-метаної: внутрішній зміні.
Габріель Марсель порівнює поняття „таїна”
і „проблема”, і так їх розрізняє: таїна – це входження у
ситуацію, це особистий досвід, у якому різниця між
суб’єктом і об’єктом зникає; проблема – це постання стіни
між суб’єктом і об’єктом, відчуження суб’єкта від
об’єкта. У цьому ж світлі він розрізняє надію і оптимізм:
надія – це входження у досвід; оптимізм – це споглядання
на досвід зі сторони.
У першому Тижні духовних вправ
реколектант повинен розв’язати
коан: гріх –
любов. І ці дві суперечності він розв’яже лише повністю
занурившись в переживання своєї гріховності, на
дні якої знайде Бога і безмір Його любові. Знайти в пеклі
своєї душі Бога – лише досвід такого внутрішнього
переживання народжує християнина.

|