12. Реколекції – входження в суперечності, а не отримання готових правд 

Те саме відбувається і в духовному керівництві, і під час ігнатіанських реколекцій. Реколектант, який не намагається увійти в своє серце, в свій біль, в свої почуття, бомбардує духовного керівника безліччю питань про те, що йому слід робити, щоб краще жити, і, не отримавши того, що неможливо було отримати, повертається додому розчарованим. 

Блез Паскаль говорить, що докази, які людина отримує сама працею свого серця і розуму, без підказок інших людей набагато переконливіші від доказів, отриманих в готовому вигляді від інших людей. Це саме і в духовному житті: духовні правди, які я сам відкрив, роздумуючи над Святим Письмом і своїм життям, мають для мене набагато більше значення, ніж правди, отримані в готовому вигляді від інших людей чи взяті з книжок. 

Мт. 19, 16-17: ”І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя...” 

Духовне життя неможливо мати, тобто неможливо отримати, в нього можна лише ввійти, ввійшовши всім своїм єством в коани християнства і в апорії свого життя, в таїну Бога і в таїну людини.