Вих. 2, 1-10

«1 І пішов один муж з дому Левія, і взяв собі за жінку дочку Левієву.  

2 І завагітніла та жінка, та й сина вродила. І побачили його, що він гарний, та й ховала його три місяці.  

3 Та не могла його більше ховати. І взяла йому папірусову скриньку, і виасфальтувала її асфальтом та смолою, і положила до неї дитину, та й поклала в очереті на березі Річки.  

4 А сестра його стояла здалека, щоб довідатися, що йому станеться.  

5 І зійшла фараонова дочка купатися на Річку, а служниці її ходили понад Річкою. І побачила вона ту скриньку серед очерету, і послала невільницю свою, щоб узяла її.  

6 І відчинила, та й побачила дитину, ось хлопчик плаче. І вона змилосердилася над ним, та й сказала: Це з єврейських дітей!  

7 І сказала сестра його до фараонової дочки: Чи не піти й не покликати тобі жінку-мамку з єврейок, і вона годуватиме тобі дитину?  

8 І сказала їй дочка фараонова: Іди. І пішла та дівчина, і покликала матір дитини.  

9 А дочка фараонова сказала до неї: На тобі цю дитину, та й годуй її для мене. А я дам тобі заплату. І взяла та жінка дитину, і годувала її.  

10 І підросло те дитя, і вона привела його до фараонової дочки, і він став їй за сина. І вона назвала йому ймення Мойсей, і сказала: бо з води я витягла його». 

Життя Мойсея під загрозою. Мати буде рятувати свою дитину за будь-яку ціну. Знаючи актуальну ситуацію, вона приймає конкретне рішення. Це не порятунок, а шанс, надія на порятунок. Опустивши кошик з Мойсеєм у воду, вода йде молитися і плакати. Це все, що вона може зробити. І на цьому її зусилля закінчуються. Це розум, світогляд, ментальність, розсудливість дорослої людини, яка добре обміркувала всі за і проти і прийняла єдине, на її думку, правильне, розумне рішення. 

Але дитина сприймає світ по-іншому і діє в світі по-іншому – почуттями та інтуїцією. Що ми бачимо у випадку з Міріам – сестрою Мойсея. 

Мідраш, частина усної Тори, говорить, що Міріам була пророчицею, пророкувала своїм батькам, що вони народять сина, який врятує свій народ. Після того, як Мойсея в кошику залишили в Нілі, пішла подивитися, чи збудеться її пророцтво. У такій версії Міріам – не маленька дівчинка, а доросла – розумна, зріла, обдарована. Але залишмо Мідраш як непевну книжку і зосередьмося на тексті Біблії. Уявімо Міріам як маленьку дівчинку – років з 10. 

МІРІАМ СТОЯЛА ЗДАЛЕКА. Увійдімо у її світогляд. Може щось із страхів матері до єгиптян їй передалося, але вона залишилася, її цікавить – що станеться з її молодшим братом. Якщо виникне якась небезпека, то вона кинеться його рятувати. До того ж навіть у жорстокому світі дитина, огорнена любов’ю й опікою батьків, не бачить зла й жорстокості. Вона дивиться, слухає, відчуває. Дитина менше перебуває у мисленні, сприймає світ не через призму, світогляд та стереотипи мислення, бо того всього ще не набула, а безпосередньо – сприймає світ таким, яким він їй являється тут і тепер. 

Приходять єгиптяни, у їхній поведінці Міріам не бачить і не відчуває жодної загрози для Мойсея і для себе. Навпаки, вони викликають довіру, прихильно ставляться до Мойсея. Міріам реагує і діє більше спонтанно, інтуїтивно, ніж продумано: МІРІАМ СКАЗАЛА ДО ФАРАОНОВОЇ ДОЧКИ… У даній ситуації між світом дорослих євреїв і єгиптян існують нездоланні прірви – етнічні, соціальні, політичні, але цих прірв нема у світогляді малої дитини. Дочка фараона відповідає єврейській дівчинці і йде їй назустріч: МІРІАМ ПІШЛА І ПОКЛИКАЛА МАТІР. Дитина нищить усі прірви, які існують між дорослими, стає мостом, на якому зустрічаються дочка фараона і мати Мойсея. Врятований Мойсей повертається до рідної мами. Людина не може передбачити таку ситуацію і прорахувати її розумом, але над усім стоїть Боже Провидіння та імпульси Святого Духа, які діють на внутрішні відчуття. Треба лише бути чуйним до внутрішніх порухів. 

ЯКЩО НЕ СТАНЕТЕ ЯК ДІТИ…

У Біблії цифри щось символізують. Число три символізує повноту – диявол три рази спокушав Ісуса в пустелі, це символ усіх спокус, усієї сили диявола, якою він вдарив Божого Сина. У даному тексті Міріам згадується три рази. Це може бути символом повної заангажованості, повного входження у ситуацію всім своїм єством – досконале перебування тут і тепер, повна зосередженість на теперішньому.