Мк 5, 21-43  

Того часу, як Ісус переплив човном знову на другий бік, зібрався великий натовп довкола Нього, і Він перебував біля моря. Прийшов один зі старших синагоги на ім’я Яір і, побачивши Його, впав Йому до ніг і дуже просив Його, кажучи: «Донечка моя помирає. Прийди і поклади на неї руки, щоб видужала й жила!» І Він пішов з ним. За Ним ішов великий натовп і тіснив Його. А жінка, яка страждала від кровотечі дванадцять років та багато натерпілася від численних лікарів, – витратила все своє майно й жодного полегшення не мала, але стало їй ще гірше, – почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулася до Його одягу. Вона говорила: «Якщо лише доторкнуся до Його одягу, – одужаю!» І враз припинилася її кровотеча, і вона відчула в тілі, що видужала від хвороби. Тієї ж миті Ісус відчув у собі, що сила вийшла з Нього. Обернувшись до натовпу, Він запитав: «Хто доторкнувся до Мого одягу?» А Його учні говорили Йому: «Ти ж бачиш, що натовп Тебе тіснить, і запитуєш: “Хто доторкнувся до Мене?”» І оглядався, щоби побачити ту, яка це зробила. А жінка злякалася і тремтіла, знаючи, що сталося з нею; прийшла і впала перед Ним, і сказала Йому всю правду. Він же промовив до неї: «Дочко, віра твоя спасла тебе! Іди з миром і будь здоровою від своєї недуги». Коли Він ще говорив, прийшли від старшого синагоги та й сказали: «Донька твоя померла, навіщо ще турбувати Вчителя?» Ісус, почувши сказані слова, говорить старшому синагоги: «Не бійся, тільки вір!» І Він не дозволив, щоби з Ним хтось пішов, за винятком Петра, Якова та Йоана – брата Якового. Вони прийшли в дім старшого синагоги, і Він побачив метушню та тих, які дуже плакали й голосили. Увійшовши, сказав їм: «Чому ви метушитеся й плачете? Дитина не померла, а спить!» І почали насміхатися з Нього. Він же, випровадивши всіх, взяв батька й матір дитини та тих, хто був з Ним, і ввійшов туди, де лежала дитина. І, взявши дитину за руку, промовив до неї: «Таліта кум» – що в перекладі означає: «Дівчино, кажу тобі, встань!» І вмить підвелася дівчина й почала ходити, бо мала дванадцять років. І жахнулися всі відразу від великого потрясіння. Та Він суворо наказав їм, щоб ніхто не довідався про це. І звелів дати їй поїсти.  

Євангельський текст складається з двох частин – зцілення хворої і воскресіння дівчинки. Здається, що між цими двома подіями і між хворою та дівчинкою немає ніякого зв’язку, просто друга подія – воскресіння дівчинки – хронологічно йде за першою – зцілення хворої. Погляньмо на євангельський текст через призму цього рисунка і спробуймо знайти щось, що поєднує ці дві події в одну цілість. 

Дівчинка народилася – жінка захворіла; жінка видужала – дівчинка померла. Може випадковість, а може між ними якийсь невидимий зв’язок: одне життя, одні життєві сили, розділені на двох. У тексті бачимо цифру 12, яка має дуже розлогу символіку – як позитивну, так і негативну. У негативній символіці це число означає страждання, неспокій розуму, ідею жертви як єдиної умови сходження людини до Бога. У іншій символіці цифра 12 – це єднання часу й простору, у даному євангельському контексті це ніби поєднання двох людських доль, яке почалося 12 років назад, а тепер закінчилося таким способом. І хоча жінка бере життя від Ісуса, але зв’язок з дівчинкою не переривається. І лише наступна дія Ісуса перериває цей зв’язок остаточно. 

Звернімо увагу на термін «доторкнулася». В Євангелії цей термін має три значення: 

зовнішній фізичний дотик; 

дотик, який змінює, модифікує, тобто міжперсональний зв’язок або міжлюдські стосунки, вплив однієї людини на другу; 

статевий акт. 

Тобто дотик – це міжлюдські стосунки на різних рівнях – фізичному, психічному, духовному – або зв’язки різної глибини. 

«Доторкнулася до Його одягу». Доторкнулася – у першому й другому значенні. Дотик у цьому євангельському контексті – це контакт із Ісусом, який народжується вірою і який народжує віру. Віра – це відкриття серця, входження у контакт з Богом. І тому там, де люди не мали віри, тобто були закриті для контакту, Ісус нічого не міг вдіяти. Остаточно – це таїна людського серця і таїна дії Бога в людському серці. Людське суспільство – це різноманітні взаємні зв’язки й взаємні залежності між людьми на різних рівнях і глибинах. Приходить Ісус Христос, який є джерелом і повнотою життя, і зцілює ці зв’язки. Не бійся, тільки вір! 

Ів. 20, 17: «Не стримуй мене, не зійшов бо я ще до Отця мого» (переклад Хоменка). «Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця » (переклад Огієнка). «Стримуй», «торкайся» – тут стоїть той самий грецький термін. «Не торкайся до Мене» – Я вже не та реальність, яка була до смерті та воскресіння, отож попередні стосунки та зв’язки неможливі, а до контакту з новою, воскреслою реальністю ти ще не готова.