Євангеліє, Духовні
Вправи св. Ігнатія Лойоли і глибинна психологія
Лк. 16, 19-20: «Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру
й віссон, і щоденно розкішно бенкетував. Був і вбогий один, на
ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами
вкритий».
Читаючи притчі такого виду, ми спокушаємося зупинитися на рівні
етики і моралі – не гріши, не кради, ділися з убогими, і по
смерті будеш бенкетувати на лоні Авраама. Постараймося пройти
рівень етики і ввійти в глибину Євангелія, за окремими словами
побачити символи чогось іншого, глибшого.

Розкішно бенкетував
– стан тіла і задоволення його потреб, жовтогарячий колір
символізує обжерство. Це тілесний вимір людської
особи.
Зодягався в порфіру
– пурпурний колір символізує багатство, владу, знатне
походження. Це психічний вимір людської особи.
Зодягався у вісон
– білий колір символізує невинність, чистоту душі, а в даному
випадку – сліпоту, не бачення свого гріха, актуального стану
душі, свого реального «Я». Це духовний вимір людської особи.
Самопізнання – порожнеча, біла пляма.
Багач зачинений у потрійному колі свого Его, не знає себе – не
має імені. Йому треба вийти за ворота свого Его, побачити свій
актуальний стан, пізнати себе – отримати ім’я. Йому треба
пройти шлях першого тижня Духовних Вправ св. Ігнатія
Лойоли: «
… слід поглянути на зіпсованість та огидність власної плоті. …
уявити себе раною та
виразкою, з якої виплило стільки важких гріхів, злих
учинків та мерзотної отрути [58]
».
Вийти з тілесного кола свого Его – це аскеза, впорядкування
невпорядкованих тілесних пожадань та потягів,
етика.
Вийти з психічного кола свого Его – це сфера психології,
пізнання і зцілення комплексів і ран минулого тощо. Цією сферою
займається також духовність і різні форми медитації без огляду
на релігійні установки.
Вийти з духовного кола свого Его – це дар благодаті, який можна
отримати і пережити. Але коли пробуємо його описати, то сходимо
на психічний рівень – по-інакшому описати неможливо. А це
редукція духовного виміру до психічного, отож лише часткове
пояснення духовної дійсності.
Пройти три кола свого Его дуже важко, і неможливо розминутися з
Лазарем, який лежить за воротами. Лазар – це я сам, це темна
сторона моєї душі (на психічному рівні), або актуальний стан
моєї душі – пекло (на духовному рівні). Вийти за межі свого Его
– це повне самозречення, повна втрата себе самого, це
перевтілення багача в Лазаря. На рівні психічного і духовного
досвіду – це страшні муки, смерть.
Віссон (білий) – βυ
́σσος
, якщо спереду додамо заперечення ά
, то вийде άβυσσος
– безодня, темрява, отож світло переходить у темряву, або
перехід із МАТРИЦІ, зі світу ілюзій у реальний
світ.

Погляньмо тепер на значення воріт і символіку воріт. У
ментальності первісних народів ворота, брама, двері, поріг – це
ніби портал між двома світами: священним і мирським. Перехід
через цей портал якось впливає на наші душі, щось з ними
чинить, тому маємо в різних культурах різні обряди переходу
через цей портал, попереднє ритуальне очищення або пізніше
(один простий приклад – у галицькій традиції труну з померлим
треба на кожному порозі три рази опускати й
піднімати).
Ісус Христос воскресає юнака після того, як труну винесли за
ворота міста – ворота у такому символічному розумінні – це
зустріч життя зі смертю, зустріч грішника з Богом, зустріч
гріха з благодаттю.
Вихід за ворота свого Его – багач повністю позбувається себе
самого, стає ніким і нічим, вмирає, попадає в пекло. І лише там
може зустріти Бога й почути голос:
«ЛАЗАРЮ, ВИЙДИ З ГРОБУ». Це ніби з’єднання протилежностей –
двері раю можна знайти лише в центрі пекла, а Єва відкрила
двері пекла в центрі раю.
Перший тиждень Духовних
Вправ:
1) усвідомити свою сліпоту;
2) усвідомити себе грішником – вийти за біле коло своєї
безгрішності;
3) усвідомити, що моє ЕГО – не справжнє, а віртуальне – не ким
я є насправді, а ким я є у створеній мною МАТРИЦІ – вийти з
пурпурового кола;
4) жовтогаряче коло – це рівень етики і перші два рівні
піраміди Маслоу;
5) вийшовши за третє коло, стаю нагим, далі досвід
пекла;
6) у пеклі своє душі побачити світло, любов, прощення – Бога;
стара людина вмерла, народилася нова – навернення.
|