Євангеліє, Духовні Вправи св. Ігнатія Лойоли і глибинна психологія  

Лк. 16, 19-20: «Один чоловік був багатий, і зодягався в порфіру й віссон, і щоденно розкішно бенкетував. Був і вбогий один, на ім'я йому Лазар, що лежав у воріт його, струпами вкритий». 

Читаючи притчі такого виду, ми спокушаємося зупинитися на рівні етики і моралі – не гріши, не кради, ділися з убогими, і по смерті будеш бенкетувати на лоні Авраама. Постараймося пройти рівень етики і ввійти в глибину Євангелія, за окремими словами побачити символи чогось іншого, глибшого. 

Розкішно бенкетував – стан тіла і задоволення його потреб, жовтогарячий колір символізує обжерство. Це тілесний вимір людської особи. 

Зодягався в порфіру – пурпурний колір символізує багатство, владу, знатне походження. Це психічний вимір людської особи. 

Зодягався у вісон – білий колір символізує невинність, чистоту душі, а в даному випадку – сліпоту, не бачення свого гріха, актуального стану душі, свого реального «Я». Це духовний вимір людської особи. Самопізнання – порожнеча, біла пляма. 

Багач зачинений у потрійному колі свого Его, не знає себе – не має імені. Йому треба вийти за ворота свого Его, побачити свій актуальний стан, пізнати себе – отримати ім’я. Йому треба пройти шлях першого тижня Духовних Вправ св. Ігнатія Лойоли: « … слід поглянути на зіпсованість та огидність власної плоті. … уявити себе раною та виразкою, з якої виплило стільки важких гріхів, злих учинків та мерзотної отрути [58] ». 

Вийти з тілесного кола свого Его – це аскеза, впорядкування невпорядкованих тілесних пожадань та потягів, етика. 

Вийти з психічного кола свого Его – це сфера психології, пізнання і зцілення комплексів і ран минулого тощо. Цією сферою займається також духовність і різні форми медитації без огляду на релігійні установки. 

Вийти з духовного кола свого Его – це дар благодаті, який можна отримати і пережити. Але коли пробуємо його описати, то сходимо на психічний рівень – по-інакшому описати неможливо. А це редукція духовного виміру до психічного, отож лише часткове пояснення духовної дійсності. 

Пройти три кола свого Его дуже важко, і неможливо розминутися з Лазарем, який лежить за воротами. Лазар – це я сам, це темна сторона моєї душі (на психічному рівні), або актуальний стан моєї душі – пекло (на духовному рівні). Вийти за межі свого Его – це повне самозречення, повна втрата себе самого, це перевтілення багача в Лазаря. На рівні психічного і духовного досвіду – це страшні муки, смерть. 

Віссон (білий) – βυ ́σσος , якщо спереду додамо заперечення ά , то вийде άβυσσος – безодня, темрява, отож світло переходить у темряву, або перехід із МАТРИЦІ, зі світу ілюзій у реальний світ. 

  Погляньмо тепер на значення воріт і символіку воріт. У ментальності первісних народів ворота, брама, двері, поріг – це ніби портал між двома світами: священним і мирським. Перехід через цей портал якось впливає на наші душі, щось з ними чинить, тому маємо в різних культурах різні обряди переходу через цей портал, попереднє ритуальне очищення або пізніше (один простий приклад – у галицькій традиції труну з померлим треба на кожному порозі три рази опускати й піднімати).

Ісус Христос воскресає юнака після того, як труну винесли за ворота міста – ворота у такому символічному розумінні – це зустріч життя зі смертю, зустріч грішника з Богом, зустріч гріха з благодаттю. 

Вихід за ворота свого Его – багач повністю позбувається себе самого, стає ніким і нічим, вмирає, попадає в пекло. І лише там може зустріти Бога й почути голос: «ЛАЗАРЮ, ВИЙДИ З ГРОБУ». Це ніби з’єднання протилежностей – двері раю можна знайти лише в центрі пекла, а Єва відкрила двері пекла в центрі раю. 

Перший тиждень Духовних Вправ: 

1) усвідомити свою сліпоту; 

2) усвідомити себе грішником – вийти за біле коло своєї безгрішності; 

3) усвідомити, що моє ЕГО – не справжнє, а віртуальне – не ким я є насправді, а ким я є у створеній мною МАТРИЦІ – вийти з пурпурового кола; 

4) жовтогаряче коло – це рівень етики і перші два рівні піраміди Маслоу; 

5) вийшовши за третє коло, стаю нагим, далі досвід пекла; 

6) у пеклі своє душі побачити світло, любов, прощення – Бога; стара людина вмерла, народилася нова – навернення.